За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей. Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу. Але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Композитор, скрипаль, січовий стрілець, воїн УГА.

Антін Баландюк народився у Княгинин Селі 12 січня 1893 року.

У 1911 закінчив у Станиславові учительську семінарію.

У 1914-1920 роках Антін брав участь у Першій світовій війні та національно-визвольних змаганнях в лавах Українських січових стрільців і Української Галицької армії. Також працював у складі Пресової квартири коша – культурно-просвітницької формації УСС, головним завданням якої було збирати, поширювати та зберігати матеріали з історії Українських січових стрільців.

В УСС Антін ініціював створення мандалінового гуртка, а потім грав і у стрілецькому струнному квартеті. Крім нього, до складу квартету входили Михайло Гайворонський, Ярослав Барнич і Роман Лесик.

У 1920-1921 роках Баландюк перебував у польському таборі для інтернованих у місті Тухоля. Там же були 1200 стрільців, які навесні 1920 року перейшли з Червоної армії на польський бік для спільної боротьби з більшовиками, але поляки їх роззброїли та запроторили до табору.

Антін мав багато побратимів серед Українських січових стрільців, зокрема, дружив з художником Осипом Сорохтеєм, просвітянином, редактором Іваном Ставничим і письменником Андрієм Чайковським.

У 1923 році Антін Баландюк закінчив Львівський музично-педагогічний інститут по класу скрипки. Відтак працював учителем зі скрипки та співу в школах Станиславова.

Антін Баландюк – автор мелодій до стрілецьких пісень. Серед них «Ой, зацвіла черемха» на вірші Романа Купчинського, «Гімн Коша».

Також він автор хорових і сольних творів.

Помер Антін Баландюк 13 грудня 1953 року в Княгинині, похований на цвинтарі на вулиці Церковній.