За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.
Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назавжди лишився для них рідним, пише “Репортер“.
Христина-Марія Сорохтей (1934-1988) – журналістка, письменниця. Вона народилася 9 жовтня 1934 року у Станиславові в родині художників Осипа Сорохтея та Марії Карп’юк.
Коли їй виповнилося сім років, помер батько, а мати з дітьми переїхала до Снятина.
У 1952 році Христина закінчила Снятинську середню школу, а в 1957 – факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Захистила дипломну роботу «Публіцистика Остапа Терлецького».
У 1959-1974 роках працювала в редакції «Прикарпатської правди».
З 1974 року працювала у видавництві «Вища школа» при Львівському університеті. Одною з найбільших її робіт стало впорядкування каталогу батькових творів – на 1069 позицій. Крім того, у 1986 році Христина організувала виставку малярства й графіки Осипа Сорохтея у Львові, а згодом у Івано-Франківську.
Писала спогади про батька, матір, їхнє близьке оточення. Також вона – авторка спогаду-есе про батька «Що відкрилося у серці», повістей «Папороть цвіте восени» (1968), «Село розквітає» (1974), численних статей і рецензій.
Померла Христина-Марія Сорохтей 7 січня 1988 року у Львові. Похована у Івано-Франківську, на міському цвинтарі у Чукалівці поруч із батьком.
Матеріал підготовлений з різних історичних джерел
Роман Діда |