У час непростий, у час звитяжний відважні захищають свою Батьківщину, разди — свою домівку, краяни — свій кут на мапіѕ Сьогодні скажу про Рогатинщину, про прагнення небайдужих повизбирувати факти, зібрати їх докупи і сказати, що ось ми такі є.
Я — про видання історично-краєзнавчого дослідження «Букачівці — Опільське містечко на берегах Свіржа», авторами якого є письменник Роман Коритко та журналіст Михайло Мазур. Книжка ваговита, багатогранна, з достойним контентом.
Букачівці ще в середні віки було містечком з магдебурзьким правом, тепер — це селище міського типу, з родючими чорноземами, що розкинулось у рівнинній долині по обидва боки річки Свіржа, неподалік найбільшої галицької ріки Дністра.
ідея написання книжки належить жителям селища Букачівців, зокрема, фермерові Володимиру Тиблевичу, головному лікареві місцевої лікарні Зеновію Кучинському, Михайлові Куйбіді та журналістові Михайлові Мазуру. Взялися за цю нелегку роботу Роман Коритко, письменник історичної прози, краєзнавець, уродженець Рогатинщини та Михайло Мазур — член Національної спілки журналістів України, власний кореспондент всеукраїнських кооперативних газет «Вісті» та «Порадниця» у західному регіоні України, уродженець Букачівців.
Вже не одне десятиріччя вихідців із Рогатинщини у Львові об’єднує земляцтво «Брати Рогатинці», яке очолює Роман Коритко. Земляцтво має на меті досліджувати історію рідного краю й неодмінно ці надбання фіксувати в книжках. Ці літописи мають неабияку значимість, адже, як каже Михайло Мазур, «люди читатимуть ці книги і знатимуть своє місце в історії, а самі видання стануть національною пам’яттю сіл».
Тішить, що земляцтво вже може пишатися тим, що видало 18 книжок, у роботі — ще п’ять. Це немало. Як зазначають у товаристві, характерне те, що авторами досліджень є не тільки фахівці-історики, а й вчителі, інженери, аграрії, науковці, котрі народились у цих селах, серед них —інженери Ярослав Польовий та Любомир Воробій, професор Львівського університету ім. і. Франка Степан Кузик, учитель Ярослав Марків, проректор Львівської комерційної академії Степан Гелей, фермер Володимир Тиблевич, священики Зиновій Карась та Мирослав Любінець. Як зазначає Роман Коритко, «писати книгу було легко і цікаво, позаяк містечко славиться своїм історичним минулим, високою національною свідомістю, талановитими людьми».
Автори опрацювали дуже багато архівних матеріалів Рогатина, івано-Франківська, Польщі, світової діаспори, а також місцевої преси, історичної та краєзнавчої літератури. Тут і природнича, географічна та топографічні характеристики містечка, його історія в часи польського й австрійського поневолення, тут Букачівці в роки Першої світової війни і між двома світовими війнами, під більшовиками і німецькою окупацією, в підпіллі та в національно-визвольній війні за Українську державу і, звісно ж, у час національно-духовного відродження — нині.
Ретельно описано просвітницьких діячів. Книга була б сухим викладом без облич людей, які є уродженцями Букачівців чи й досі тут живуть або продовжують батьківські традиції поза межами рідного містечка. Згадали автори всіх благодійників, які долучилися до видання книжки. Тепер їхні прізвища читатимуть нащадки і знатимуть, що батьки і діди не були байдужими до свого рідногоѕ
Якщо ви не були в цьому містечку, то відвідайте його або ж читайте книжку «Букачівці — Опільське містечко на берегах Свіржа». Ця ваговита праця варта того.
Марія ВАЙНО |