Впродовж десятиліть один з історичних об’єктів Галича – військове кладовище Першої світової війни, було забутим і перебувало в занедбаному стані. Огорожа кладовища зруйнувалася, надгробки та алеї заросли саморослими деревами та чагарниками; почалося поступове використання цієї території під повторні, цивільні поховання. Причиною цього всього було, трактування війни «чужою та імперіалістичною», втрата населенням історичної пам’яті та відсутність коштів в органів місцевого самоврядування на здійснення благоустрою даного об’єкту. Поодинокі, хоча й системні звернення до посольств та консульств Угорської республіки, Австрійської республіки, Чорного хреста не дали позитивного результату.
В 2018 р. дана проблематика отримала перші, позитивні результати – і це не випадково, адже в листопаді цього року у всьому світі відзначатиметься 100 – річчя з часу Першої світової війни, учасниками та жертвами якої були тисячі галичан. Впродовж липня – серпня 2018 р. з метою упорядкування військового цвинтаря цісарсько – королівського війська було проведено ряд робіт.
Вони здійснювалися завдяки координованій співпраці двох інституцій – наукової установи та органу місцевого самоврядування. Національний заповідник «Давній Галич» (генеральний директор Володимир Костишин) звернувся з ініціативою до Галицької міської ради (голова Орест Трачик) про проведення благоустрою. Фізичні роботи на волонтерських засадах здійснювали працівники відділу охорони культурної спадщини заповідника та його інженерного підрозділу (Олег Іваночко, Володимир Козелківський, Андрій Чемеринський); Галицька міська рада забезпечила необхідні знаряддя праці та будівельні матеріали (генератор, металеві конструкції, дерев’яні лати та ін).
Виконані роботи першого етапу здійснено на належному рівні. Зокрема, встановлено вхідну браму у військовий сектор кладовища, споруджено огорожу від цивільних поховань зі східної сторони та частково з північної та південної; металеві стовпці огорожі помальовано, а дерев’яні лати її конструкцій для забезпечення від атмосферних впливів покрито переробкою мастила; також, винесено значну кількість сміття.
Зрозуміло, що роботи залишилося дуже багато, проте все залежитиме від бачення і розуміння необхідності забезпечення постійного порядку в цьому секторі, як відповідальними посадовцями, так і небайдужою громадськістю. Потребою часу є подальше прибирання кладовища, відновлення інших частин огорожі, підняття хрестів на могилах та їхня побілка вапняним розчином; ймовірне, надання військовому кладовищу статусу «нововиявленої пам’ятки історії».
Впродовж найближчих двох місяців буде виконано ще ряд робіт – подальше прибирання і відновлення кладовища (силами студентів Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника за ініціативою Поступового гурту франківців та проекту «Велика війна: поховання та могили»); встановлення трьох інформаційних таблиць – щитів з історичною довідкою про місце та переліком похованих (Національний заповідник «Давній Галич», проект «Велика війна: поховання та могили»). Також, попередньо домовлено з Галицьким деканом УГКЦ о. Ігорем Броневським про відправу на кладовищі за полеглих (у листопаді), яка не проводилася вже кілька десятків років.
За ініціативою працівників відділу охорони культурної спадщини Національного заповідника «Давній Галич» поточно здійснюється фотофіксація стану військового кладовища (з 2011 р. і досі), підготовано ситуаційну схему поховань; в архівах віднайдено частину прізвищ військовиків, які тут поховані. Проведені дослідження дозволяють ствердити, що первинно на кладовищі було поховано не менше 500 воїнів австро – угорського війська (хоча на даний момент збереглося лише 433 візуально простежуваних гробівці); встановлено прізвища, місце народження, дату смерті та військові частини щодо 102 осіб. Загалом, на військовому секторі кладовища поховано воїнів 53 військових частин Габсбургської монархії (практично всіх родів армії - піхотних, артилерійських, кавалерійських, саперних, санітарних, будівельних та жандармських підрозділів); відомим вже також є той факт, що тут спочивають два воїни Легіону УСС.
Перші грунтовні кроки зроблено, проте, вже тепер зрозуміло, що дана справа матиме позитивний результат тільки за об’єднання зусиль всіх – органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців, громадських організацій та товариств, зацікавлених та активних галичан. Вклад кожного є надзвичайно важливим, тільки таким чином можна зберегти пам’ять про полеглих – зрештою, саме вони звільнили Галич від російського війська спершу у червні 1915 року, а згодом у липні 1917 р.
Принагідно, як приклад особистого вкладу у благоустрій і відновлення військового кладовища, хочеться згадати волонтерську працю п. Броніслава Ржешотарського (м. Варшава), який в 2016 – 17 рр. викошував траву на кладовищі; прибирання, яке двічі впродовж липня 2018 р. в рамках ініціативи «Полеглі потребують пошани», організовувала Галицька районна організація АТО.
Віриться, що все ж вдасться повністю здійснити благоустрій цього пам’ятного місця. Початок зроблено всіма…
А.Чемеринський,
Ст. науковий працівник відділу охорони культурної спадщини
Національного заповідника «Давній Галич» |
