1962 рік знаковий для міста хоча б тому, що тоді воно отримало свою сьогоднішню назву. 9 листопада вийшов Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про перейменування міста Станіслава і Станіславської області», у якій вказувалось: «Перейменувати місто Станіслав на місто Івано-Франківськ і Станіславську область – на Івано-Франківську». Ось так Станіслав і став Івано-Франківськом. А ще якраз тоді місту виповнилось 300 років. Сторінки «Прикарпатської правди» були сповнені історичною інформацією, а ще нотатками про життя і творчість Івана Франка. Вочевидь, готували підґрунтя для перейменування.
Новий аеровокзал Та ще до перейменування Станіслав отримав новий аеровокзал. То була направду радісна подія для міста. Принаймні, якщо вірити газетним публікаціям. На першому поверсі розміщувалась кімната відпочинку, матері й дитини, камера зберігання речей, каса, довідкове бюро, поштова філія, перукарня і ресторан. На другому поверсі – службове приміщення. Крім того, раніше пасажирів до аеродрому везли автобусом. А з відкриттям нового приміщення літаки під’їжджали прямо до аеровокзалу. Вже влітку звідси планувався виліт першого рейсу без пересадок «Станіслав-Москва».
Бюро добрих послуг Універсальне бюро відкрилось при Станіславському комбінаті побутового обслуговування населення – Бюро добрих послуг. Воно приймало замовлення від населення на виконання різних робіт: ремонт і прибирання квартир, догляд за дітьми та хворими, доставка речей на квартиру. Надавались також послуги вантажного автотранспорту. Крім того, приймалися замовлення на ремонт меблів та інших речей домашнього вжитку з виконанням робіт на квартирах у замовників. А ще на комбінаті ремонтували духові музичні інструменти. Розташовувалось це чудесне бюро на вулиці Колгоспній (Тринітарській).
Війна з колорадським жуком Область тим часом воювала з колорадським жуком. Було прийняте обов’язкове рішення облради про посилення боротьби з колорадським жуком. Зокрема, у ньому прописали наступне: «Боротьба з колорадським жуком повинна здійснюватися профілактичними, агротехнічними, механічними, технічними та іншими засобами боротьби, які спрямовані на зниження його кількості та шкідливості». Перелічені заходи включали навіть залучення літаків та вертольотів цивільного повітряного флоту для хімічної обробки картоплі. Крім того, вказувались наступні директиви: «Зобов’язати виконкоми районних рад депутатів трудящих з метою недопущення проникнення колорадського жука в нові райони і села оголошувати під карантином населені пункти і райони, де будуть виявлені вогнища цього шкідника. Вивіз картоплі із районів, населених пунктів і господарств, об’явлених під карантином, забороняється до ліквідації вогнищ і повної обробки їх отрутохімікатами. На протязі року, крім літнього періоду, дозволяється вивіз картоплі по карантинних сертифікатах з населених пунктів, в яких вогнища колорадського жука ліквідовані»
Відкриття обласної дитячої лікарні А ще у Станіславі 1962 року було відкрито обласну дитячу лікарню по вулиці Дадугіна (Коновальця). Стверджувалось, що чудовому приміщенню немає рівних в області: «Для маленьких пацієнтів тут влаштовані спеціальні кімнати ігор і відпочинку з красивими зручними дитячими меблями: кріслами-качалками, столиками і стільцями. В кожній такій кімнаті діти матимуть багато хороших іграшок, дитячих книжечок, цікавих ігор». Лікарня містила 300 ліжок. З’явилися нові відділення: хірургічне, неврологічне та вуха, горла і носа. Операційна та численні кабінети (рентгенкабінет, фізіотерапевтичний, очний та інші) були обладнані досконалою апаратурою та медичними інструментами. Щоденно лікувати дітей мали 94 лікарі. Загальна чисельність персоналу складала 580 чоловік. Ольга Рега За матеріалами газети «Прикарпатська правда» (1962 рік) Рубрика виходить за підтримки Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.Франка. Окрема подяка відділу краєзнавчої літератури та директору бібліотеки Людмилі Бабій. | 
