„Галицькі іконостаси і церковна археологія” нове видання авторського колективу у складі: Богдан Бойчук, Святослав Кияк, Ігор Коваль, Іван Миронюк та Юрій Юсипчук. Знання про іконостаси як духовно-мистецький феномен християнських церков Східного обряду належить до царини біблійної культури віруючих і освічених людей. Тому автори зосередили свою увагу на виявленні історичних і богословських джерел виникнення іконостасу в балкано-візантійському світі раннього і розвинутого Середньовіччя, прослідкували еволюцію формування архітектурно-образної системи ранніх вівтарних перегородок з іконами в Київській Русі у відповідності до віровчення. Обширний джерельний матеріал, вивчений науковцями в музейних колекціях України та безпосередньо в храмах, літописна інформація, а також монографічні узагальнення вітчизняних і зарубіжних археологів і мистецтвознавців - все це дало змогу зробити правильний висновок, що одним із головних центрів іконописного мистецтва середньовічної Європи був княжий Галич - столиця Галицько-Волинської держави. Саме на теренах Галицької землі вони проаналізували особливості іконографії Львівської і Жовківської художніх шкіл (ХVІ-ХVІІІ ст.) - провідних тогочасних іконографічних осередків України. Важливе місце у книзі відведено визначним пам'яткам сакрального мистецтва Прикарпаття: іконостасу Святодухівської церкви в Рогатині (середина ХVІІ ст), Богородчанському іконостасу (1698-1705 рр.), який створив уславлений митець Йов Кондзелевич. Автори дослідження показали, що в новітню добу українські художники-модерністи К. Устиянович, А. Манастирський, А. Коверко, С. Сосенко, П. Холодний, М. Бойчук, наслідуючи барокові, рококові і класистичні стилі, суттєво збагатили палітру богословсько-мистецьких ідей галицьких іконостасів ХІХ-ХХ ст. Значний обсяг в роботі відведено розкриттю творчості сучасних іконописців Галичини. Галицькі іконостаси і церковна археологія / Б. Бойчук, С. Кияк, І. Коваль, І. Миронюк та ін. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012. - 200 с. |
