26 травня 2013 року на території Музею архітектури і побуту Прикарпаття Національного заповідника «Давній Галич» (с. Крилос, Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) відбувся довгоочікуваний захід: ІІІ музейно-етнографічний фестиваль «Галицька брама». Саме на території скансену, на якій розташовані старожитні об’єкти архітектури з чотирьох етнографічних регіонів Прикарпаття, всі гості фестивалю мали можливість побачити діяльність сучасного музею і одночасно відтворити власну історичну пам’ять. Розпочалося дійство поруч мистецьки нововідтвореної сторожової вежі, яка збудована на зразок фортифікаційних оборонних споруд княжої доби, але має сучасне призначення – демонструвати минуле і заохочувати мандрівників до відвідування скансену. «…Покоління за поколінням, впродовж років і віків творили, мріяли, будували брами від ворогів. З часом відходили, їм на зміну приходили інші. Так будувався спільний храм, ім’я якому – Галич. Сьогодні ми - обереги минулого й майбутнього стольного Галича…» - такими словами ведучі Ярослав Поташник та Іванна Сорочинська розпочали дійство. Саме тут гостей фестивалю очікувала одна з цікавих несподіванок – актори молодіжного театру «ЛюбАрт» (м. Калуш) відтворили дійство під назвою «П’ятий елемент», під час якого показали перед присутніми боротьбу між добром і злом. Під час свого сценічного виступу вони відкрили глядачам нові мистецькі об’єкти Заповідника – фахово вирізьблені з дерева силуети визначних діячів минулого Галицького-Волинського князівства: співця Митуси, скульптора Авдія та ін. Тепер ці скульптури постійно прикрашатимуть територію скансену і зацікавлюватимуть відвідувачів історією далекого минулого. Побачили гості свята й короля Данила Галицького, який зустрічав їх поруч вежі. 
«Відчиняйте гостям браму! Нехай буде свято у душі у всіх!» - брама відчинилася і гості фестивалю потрапили у внутрішнє подвір’я скансену, який на той час уже жив власним життям – на зразок давньоруської столиці. На основних «вулицях» скансену свої вироби демонстрували народні майстри – тут можна було побачити гончарні вироби, жіночі прикраси різних регіонів Прикарпаття, цікавинки з соломи. Поруч варили куліш, пробували мед і наливку, вчилися стріляли з лука. Всі зацікавлені могли відвідати бойківську хату або гуцульську гражду, приміщення кузні чи старої школи і прослухати цікаву розповідь з минулого даної споруди. 
Після спільного Богослужіння, яке відбулося в автентичному храмі Святої Трійці, розпочалася офіційна частина фестивалю. На сцену було запрошено почесних гостей фестивалю - територіального представника з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Лідію Максимяк, заступника начальника управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації Василя Тимківа, голову Галицької райдержадміністрації Григорія Івасишина, голову Галицької районної ради Петра Стрембіцького, генерального директора-наукового керівника Національного заповідника «Давній Галич» Олександра Береговського, голову оргкомітету фестивалю «Галицька брама» Семена Побуцького, Надзвичайного і Повноважного посла України Романа Лубківського, голову ІФО ВУТ «Просвіта» Степана Волковецького, відомого фотомитця Василя Пилип’юка. Кожен з них щиро вітав проведення фестивалю у своїх виступах – привітаннях, наголошував на його перспективах. Заступник начальника управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Василь Тимків наголосив на важливості промоційної складової фестивалю і побажав заходу розвиватися – на основі попереднього досвіду проведення та наявності чудової команди організаторів. Голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин висловив впевненість у потребі фестивалю на території Галицького району і подякував музейним працівникам за збереження культурної спадщини українського народу, а голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький запевнив присутніх у тому, що депутатський корпус районної ради докладе максимум зусиль для закладення в бюджеті району коштів на проведення фестивалю «Галицька брама» та підтримку музейних закладів Галицького району. З нагоди проведення музейно-етнографічного фестивалю «Галицька брама» було відзначено кращих музейних працівників, які працюють в структурі музейних закладів Національного заповідника «Давній Галич» та Галицького району. Так, грамотами Міністерства культури України було відзначено – директора музею «Давній Галич» Тараса Зіньковського, директора Музею історії та культури караїмського народу Ярослава Поташника; спільною грамотою голови Івано-Франківської облдержадміністрації та голови обласної ради – заступника генерального директора НЗ «Давній Галич» Семена Побуцького; грамотою управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації - провідного наукового співробітника Ольгу Олексюк та екскурсовода Марію Воробчак; спільною грамотою Галицької районної держадміністрації та Галицької районної ради – директора музею «Берегиня» (м. Бурштин) Тамару Гусар, музейних працівників Жолоб Анну та Михальчук Оксану; грамотами Національного заповідника «Давній Галич» - столяра/реставратора Дмитра Харук, екскурсовода Галину Остащук, музейних доглядачів Марію Блинчук та Галину Недоступ. 
Голова Івано-Франківської ОО ВУТ «Просвіта» за визначну роботу на ниві збереження культурної спадщини, небайдужу громадську позицію вручив найвищу просвітянську нагороду – медаль «Будівничий України» генеральному директору – науковому керівнику НЗ «Давній Галич» Олександру Береговському. Цікавою була концертна частина фестивалю. Кожен виступ був перлиною народної творчості та його самобутності. Перед присутніми виступили, як колективи народної творчості, так і самодіяльні виконавці – загалом, близько трьох десятків митців. Це - квартет Г.Сорочинської, квартет Я.Глушка, фольклорний колектив с. Залуква, вихованці Центру дитячої творчості м. Галича, Я.Бибик, Н.Климчук, А.Кузів, В.Лисак, Р.Наритник, П.Николин, Г.Симчич, С.Терлецька, І.Френдій, І.Шевела та ін. ІІІ музейно-етнографічний фестиваль «Галицька брама» відбувся. Негода не відлякала організаторів, учасників та гостей заходу. Навпаки, дощова негода відступила і вийшло сонце, а кількість зацікавлених дійством збільшилася. З кожним роком рівень фестивалю стає все вищим, програмні заходи цікавішими та сучаснішими – а це запорука того, що в наступному році ми знову зустрінемося на території давньої столиці Галицько-Волинського князівства, у Музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття. Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії |
