Вівторок, 28.05.2024, 18:59:40

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2019 » Липень » 2 » Забуті могили в Галичі: колишні неприятелі, а згодом союзники
15:56:37
Забуті могили в Галичі: колишні неприятелі, а згодом союзники

Останніми десятиліттями відвідувачі Замкової гори в Галичі, виходячи до мурів твердині дорогою зі сторони колишньої цегельні, могли бачити на узбіччі пагорба масивну бетонну споруду (три площадки різного розміру у формі зікурату), а неподалік від неї ще кілька бетонних конструкцій меншого розміру. Дехто припускав, що це якісь невідомі пам’ятники і поховання, ще інші думали, що бачать рештки якихось недобудов. Докладної відповіді не можна було отримати…

Минули роки і дане питання зацікавило науковців. Дослідницька робота не була марною – зібрано матеріали в архівах, опитано нечисленних старожилів і тепер маємо достовірну інформацію щодо даного місця. За даними місцевих краєзнавців, дана площа є місцем поховань воїнів Війська Польського, які загинули в боях з більшовиками, під час радянсько – польської війни у вересні 1920 р. В 20 – 30 –их роках минулого століття кладовище було облагороджене, на кожному похованні встановлено бетонні хрести. Комплекс поховань складався з пам’ятного знака, який увінчував високий металевий хрест та 18 (19?) могил, розмежованих по центру алеєю.

 

В період радянської влади кладовище було зруйноване в першу чергу, оскільки тут спочивали ті, які захистили ціною свого життя Європу від більшовицького поневолення. Надмогильні хрести було знищено, також зрізано великий металевий хрест з пам’ятника. Місце поступово занедбувалося і забувалося його первинне призначення.

На даний час вдалося встановити 12 прізвищ полеглих, 6 залишаються невідомими. Польські воїни загинули 11 та 14 – 15 вересня 1920 року. За військовими званнями, тут поховані 1 підпоручник (еквівалент - молодший лейтенант) та 11 шереговців (стрільців). Десятеро з них воювали у складі 21 – го піхотного полку, двоє у 36 – му. В своєму бойовому шляху ці дві військові формації мали два протилежні моменти історії пов’язані з Україною. Спершу, в 1919 р. коли українці та поляки, під час українсько – польської війни боролися за свою державність, дані полки були частиною війська неприятеля відносно армії ЗУНР; а вже у 1920 р. під час польсько – радянської війни, були складовою армії – союзника Української Народної Республіки.

Коротко про ці полки:

21 – й полк піхоти «Діти Варшави» («Dzieci Warszawy»). Полк був сформований в листопаді 1918 року у Варшаві, прийнято присягу 13 грудня 1918 року. З січня 1919 р. один батальйон полку перебував на польсько – українському фронті, в околицях Рави – Руської, Белза та Яворова; інші частини воювали на польсько – литовському фронті.

В радянсько – польській війні приймав участь у боях під Варшавою. Після розгрому більшовиків, переслідував їх територією Галичини. 14 серпня 1920 р. полк форсував р. Дністер під Галичем. Формація повернулася у Варшаву з війни в квітні 1921 р.

36 – й полк піхоти «Академічна Легія» (“Legija Akademicka”). Полк сформовано наприкінці листопада 1918 р. у Варшаві з студентів Варшавського університету, Політехніки, Вищої господарської школи, Вищої торгівельної школи. Прийнято присягу 13 грудня 1918 року. З січня 1919 р. батальйони полку перебували на українсько – польському фронті, в околицях Рави – Руської, Львова, Рогатина, Бережан.

У радянсько – польській війні воював під Києвом та Житомиром. У Варшавській битві брав участь в боях під Оссовом. 9 вересня 1920 р. форсував р. Дністер під Галичем. Згодом відбуто ряд битв з більшовиками на Тернопільщині.

У звіті про бої під Галичем було записано: «відділи 16 бригади піхоти, 21 полк піхоти і 1/36 полк піхоти форсували міст під Галичем і розбили відділи 365 полку радянської піхоти…».

 

 

Подібні місця пам’яті є нагадуванням сучасникам про трагічні сторінки нашого минулого. Для вшанування полеглих, члени Івано-франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та наукові працівники відділу охорони культурної спадщини НЗ «Давній Галич», у вільний від основної роботи час, наприкінці червня 2019 р. здійснили часткове прибирання території кладовища. Було викошено траву та прибрано гілля дерев – проте, роботи залишається достатньо.

Зрозуміло, що українсько – польські стосунки мали багато драматичних моментів в своїй історії. І зараз, є певні проблеми щодо меморіальної роботи, які необхідно вирішувати двом сторонам. Важливим є те, що Україна і Польща на сучасному етапі міжнародних відносин знову союзники в боротьбі з російською загрозою…

 

Довідково.

Наприкінці XVIII – сер. ХХ ст. поляки у Галичі складали орієнтовно п’яту частину жителів міста і були другими за кількістю після українців. У 1870 у місті було 609 (19%) поляків, у 1890 – 998 (21%), 1910 – 1057 (21%), 1921 – 916 (27%), 1939 – 300 (6%).

Ініціативи щодо відновлення кладовища Війська Польського в Галичі озвучувалися місцевими краєзнавцями з 2011 року. Було зібрано необхідний фактаж, періодично здійснюється фотофіксація, підготовано схематичний план кладовища. Питання реновації території тричі обговорювалося з різними зацікавленими активістами та групами з польської сторони, проте далі домовленостей питання не було практично вирішено.

В квітні 2019 р. на території кладовища було встановлено пам’ятний хрест і інформаційну таблицю, які вперше знайомлять галичан і туристів з історією цього місця.

В 2020 р. відзначатиметься 100 – річчя з часу розгрому більшовицьких завойовників під Варшавою, тому досить символічним і важливим було б відновлення цього кладовища у первинному вигляді.

Андрій Чемеринський


Переглядів: 292 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024