Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1902-1903 роках.

1902 У будинку пані Розенбергової на вулиці Собєського (Січових стрільців, 24) пан Фішер відкрив новий ресторан «Ройяль», який знаходився тут до 1909 року. Кілька кімнат у будинку до 1904-го займало робітниче товариство «Гвязда» («Зірка»).

Слідчі Коломийського відділу поліції у Івано-Франківській області відкрили кримінальне впровадження по факту руйнування пам‘ятки архітектури національного значення Церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії у Коломиї за ст.298 ККУ «Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури».

Зараз на сезонні роботи виїжджає ледь не третина мешканців Івано-Франківської області. Заробітчани збирають ягоди, гриби, яблука у Польщі, видобувають нафту та ловлять рибу у Скандинавських країнах, а гуцульські майстри-будівельники відомі чи не у цілому світі…

Що треба зробити, аби твоїм ім’ям назвали вулицю ще за життя? У тоталітарних державах достатньо бути причетним до вищих ешелонів влади. Згадаймо проспекти Сталіна-Калініна та Адольф-Гітлер-Штрассе. А от у нормальному суспільстві треба відзначитись чимось дуже позитивним і корисним. Наприклад, як пастор Теодор Цьоклер, якого називають «батьком галицьких німців». Він довший час очолював німецьку громаду Станиславова, прославився добрими справами і чесно заслужив «персональну» вулицю, яку бачимо на старій поштівці.

У Верховині урочисто відкрили і освятили історичний хрест, що його в 1944 році знесли радянські військові.

У столиці Гуцульщини Верховині освятили пам’ятний хрест-фігуру, який за зразком давнього відтворили місцеві майстри.

У понеділок, 10 липня, у приміщенні меморіального музею "Калуська в'язниця" по вул. Січинського, 6 у Калуші відбудеться презентація матеріалів археологічних досліджень Замкової криниці.

Працівники музею представлять археологічні матеріали – фрагменти керамічних, скляних, металевих та інших виробів періоду XVII-ХХ ст., пошуки яких велися з квітня 2016 року, інформують "Вікна".

Забави на Івана Купала належали до улюблених і довгоочікуваних розваг мешканців Станиславова.
Місцеві жителі називали це дійство "Вінки", адже саме пускання вінків з вогниками було головною подією свята. Публіка у своїй більшості сприймала його як веселу розвагу, не вкладаючи в це якийсь глибокий смисл.

У фільмах жахів герої, тікаючи від монстрів, часто намагаються врятуватись у храмі. Втім, церковні стіни далеко не завжди зупиняють нечисть – згадаймо знамениту повість Гоголя «Вій». У станиславівському фарному костелі усіляка чортівня теж почувала себе абсолютно вільно. Краєзнавець Олена Бучик відшукала цікаву замітку у «Кур’єрі Станиславівському» за 1911 рік, в якій йдеться про День усіх святих, що припадає на 1 листопада.

Сьогодні відреставровані двері встановили у будинку на вулиці Труша, 4. Камениця – у кварталі пам'яток в середмісті Івано-Франківська.

Відновленням унікальних металевих дверей з будинку на вулиці Труша, 4 займався відомий у місті коваль, організатор щорічного фестивалю ковальської майстерності в Івано-Франківську, голова ГО "Свято ковалів" Сергій Полуботько.

Відбудова Успенського собору: об’єднання українців чи дурна трата коштів?

На Прикарпатті влада оголосила про намір відбудувати Успенський собор ХІІ ст. у Крилосі, від якого зараз залишився тільки фундамент. Для цього створюють міжнародний благодійний фонд та отримали благословення церкви. Проте науковці виступили проти відбудови собору і називають це дурною тратою коштів.

Багато хто й не здогадується, які незвичайні скарби можна побачити і навіть помацати у відділі сакральних пам’яток Івано-Франківського краєзнавчого музею. Мощі святих, ікона-загадка, унікальний гуцульський свічник, образ, що допомагає шукати загублені речі й навіть оригінальні, часто кумедні, дитячі листівки, де дітлахи з різних куточків України і світу передають привіт Богові, бажають здоров’я святому Миколаю, просять собі сову, трішки почуття гумору і вилікуватися від астми.

Делятин і Станиславів (тепер Івано-Франківськ) наприкінці червня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.

У пошуках дзвонів братів Фельчинських калушани відвідали ще шість сіл та описали майже два десятки дзвонів.

Як повідомив один із дослідників Василь Фіцак, віднайти вдалося п'ять дзвонів із ливарні Фельчинських, передають "Вікна".

Староугринівська громадська організація «Бандерівське Земляцтво» знову перемогла у конкурсі проектів.

23-го липня о 12:00 год. в Архикатедральному Соборі Воскресіння Христового Катехетичний Центр Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ відбудеться презентація книги Володимира Чистуха «Завалівське коріння Блаженнійшого Любомира Гузара».

В селі Княгиничі Рогатинського району відзначили 110-річчя від Дня народження Романа Шухевича - українського політичного діяча, Головнокомандувача Української Повстанської Армії.

В селі Княгиничі на Рогатинщині, де під час війни був Штаб Головнокомандувача УПА, відзначили його 110 річчя.

Такої раритетної листівки не має жоден колекціонер :)
І не дивно, бо з'явилась вона в червні 2017го року, хоч і виглядає старовинною!
Така подорож в часі відбулась завдяки великому бажанню привернути увагу до незадовільного стану пам'яток архітектури Івано-Франківська в наші дні і зокрема до старовинних дверей. Ініціатива#ФранківськЯкийТребаБерегти переконана, що цей чудовий архітектурний спадок маємо передати майбутнім поколінням в гідному вигляді! Якщо ви підтримуєте дбайливе ставлення до старовинної архітектури, як обличчя нашого міста, ПРОГОЛОСУЙТЕ, будь ласка, за ПРОЕКТ РЕСТАВРАЦІЇ 117 літніх дверей на вул.Шевченка 22, 24 в програмі "БЮДЖЕТ УЧАСТІ".

З моменту заснування й до початку ХІХ століття Станиславовом володіли сім представників родини Потоцьких. З них найменш відомий – Юзеф. Хоча він правив містом лише рік, але без нього портретна галерея магнатів буде не повною.

Капітан запасу

Можна поспорити, що більшість франківців смутно уявляє, де є вулиця Маланюка. Бо ж там нема великих магазинів, ресторанів, підприємств, туди навіть маршрутки не їздять. По суті, це спальний район, але не типовий сумний радянський, а фешенебельний квартал приватної забудови, що виник ще за Австрії. Тут мешкала тогочасна еліта Станиславова – інженери залізниці, держслужбовці, будівничі та інші небідні достойники.

Активісти спільноти "ФранківськЯкийТребаБерегти" взялися за рестарацію старовинних дверей, що раніше були входом до кам'яниці на площі Міцкевича, 4. Нині у будівлі знаходиться Рада профспілок області.

Старовинні двері замінили на пластикові кілька років тому. Голова ГО "ФранківськЯкийТребаБерегти" Марія Козакевич зазначила, що старі двері не викинули, а зберігали весь цей час у підвалі приміщення.

30 червня 2017 р. в обласному центрі Прикарпаття закладуть символічний камінь на вулиці Шухевичів, пише Фіртка.

Тут згодом планують звести пам'ятник Роману Шухевичу.

У Коломиї видали збірку фото з особистого архіву краєзнавця Василя Нагірного.

Листівки демонструють, як змінювався Парафіяльний костел Діви Марії, який спроектував наприкінці XVIII століття відомий архітектор Бернардин Меретин, йдеться в сюжеті телеканалу "НТК".

Голова райдержадміністрації Петро Білінський у селі Кліщівна оглянув пам’ятку архітектури XVI-XVII ст. національного значення церкву св. Миколая, бібліотеку, загальноосвітню школу І-ІІ ст.

Туристам дуже подобається самобутня карпатська архітектура. Причому не лише старовинні дерев’яні церкви, а й пізніші, навіть радянські об’єкти. Згадаймо численні карпатські готелі, санаторії, ресторани, колиби та… автобусні зупинки. Це все так званий гуцульський архітектурний стиль. Вони мають гострі заломлені дахи, поєднання дерева і «дикого» каменю, дещо нагадують взірці народного сакрального творіння, але, насправді, це окремий напрямок.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1902 році

1902 На початку січня відбулися установчі збори товариства «Народний дім». Головною темою зібрання стало спорудження будинку, де б могли розміститися всі українські товариства. Директорами «Народного дому» обрали доктора права Йосифа Партницького, доктора медицини Володимира Яновича та асистента колії Добровського.

Для сучасної жінки вагітність – це не привід “випадати” з суспільного життя. В наших прабабусь усе було інакше, адже в ХІХ ст. до вагітності ставилися з певною соромливістю, як і до всього, що пов’язано з сексуальністю.
Надто афішувати свій “пікантний” стан вважалося поганим тоном. Ось що радив паням “при надії” давній порадник хороших манер: “Жінка, яка незабаром має стати матір’ю, не повинна бувати в світському товаристві, лише в родинному колі вона може прийняти запрошення на обід. Їй краще утриматися від походів до театру і здійснення візитів”.

Національна спілка краєзнавців України

Управління культури Житомирської обласної державної адміністрації

Житомирська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Історичний факультет Житомирського державного університету ім. І.Франка

Ще досі не так багато людей знає той факт, що Івано-Франківськ (а на той час Станиславів) встиг побувати у ранзі столиці. Спробуємо відкрити для Вас, шановні читачі, цю маловідому сторінку історії нашого міста.