У храм Святого Отця Миколая у село Ямниця привезли Євхаристійний набір, на якому в минулому служив один з парохів ямницької церкви отець Юстин Гірняк.

Святі реліквії як особливий дар на парафію привезла зі США онука отця Марта Воєвідська разом зі своїм чоловіком Ігорем, повідомили у Ямницькій громаді.

Днями у Науково-просвітницькому центрі НПП «Гуцульщина» відбулась презентація результатів проєкту «Гуцульська світлиця – сучасна інтерпретація культурної спадщини», реалізованого НПП «Гуцульщина» у співпраці із Косівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв за підтримки Українського культурного фонду.

Провідник ОУН Карпатського краю 27-річний Ярослав Мельник загинув у оточеній радянськими військовими криївці 1 листопада 1946 року. Разом із підпільником життя віддали його дружина, півторарічний син та семеро побратимів.

Мельник з кінця 1930-х років брав участь у розбудові осередків Організації Українських Націоналістів у селах на околицях Калуша, а згодом Станиславівської області (нині – Івано-Франківської). Взяв собі псевдо «Роберт», інформують "Вікна" з посиланням на Центр досліджень воєнної історії ЗСУ.

На початку ХХ століття на сході від Станиславова знаходилося передмістя Княгинин-Гірка. Зараз це територія в районі вулиць Вовчинецької, Привокзальної та Миру. Це передмістя мало власні органи самоврядування і поліцію.

У червні 1910 року тут трапився трагічний випадок, який глибоко вразив місцевих мешканців і широко висвітлювався станиславівською пресою. В ніч на 5 червня чергував поліцейський Мойзеш Крігель – чоловік молодий, але дуже затятий, гарячковий і нестриманий. Через ці особливості характеру в нього вже не раз бували конфлікти з мешканцями.

Департамент економічного розвитку, екології та енергозбереження Івано-Франківської міської ради визначив виконавця капітального ремонту і реставрації нежитлових приміщень корпусу «Ж» (колишній адміністративний корпус гарнізонної лікарні) пам’ятки архітектури місцевого значення 1672-1682рр. «Комплексу колишнього палацу Станіслава Потоцького з брамами» та пристосування під музейно-виставкові приміщення на вул. Шпитальній, 5 у м. Івано-Франківську.

Йдеться про завершальні роботи по корпусу Ж.

Договір підписали з ТОВ «Ексклюзивбуд ІФ».

В Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери 1 листопада відкрили виставку "Волею українського народу…". Її присвятили 105 річниці Листопадового чину та утворенню Західноукраїнської Народної Республіки — вона триватиме два місяці.

В місті Коломия, що на Івано-Франківщині, відбулось урочисте укриття пам’ятника видатному письменнику Василю Стефанику, про це повідомляє Коломийська РДА.

Пам’ятник встановили на площі перед Коломийським ліцеєм №1 імені Василя Стефаника.

На Прикарпатті за підтримки Українського культурного фонду Болехівська міська рада реалізувала проєкт Створення культурно-туристичного маршруту “Шляхами Наталії Кобринської в місті Болехові”.

Про це повідомили на сторінці Івано-Франківської ОДА у фейсбуці.

Напередодні відкриття пам’ятника Василеві Стефанику в Коломиї згадаємо моменти з перебування письменника в нашому місті, згадаємо словами самого В. Стефаника, його друзів та сучасників, цитуючи спогади та листи.

Швидкий розвиток технологій у ХХІ столітті призвів до того, що більшість людей, стоячи перед вибором «ручка чи клавіатура», ​​без вагань вибирають друге. Ми вже не можемо уявити життя без комп’ютера чи мобільного телефону, але вже легко обходимося без олівця та ручки. Проте в давні часи якісні канцтовари дуже цінувалися й коштували недешево. Яким же воно було – писемне приладдя «з прабабусиної скрині»?

Каламари, стальовки і прес-пап’є

У селі Голинь на Івано-Франківщині люди почали відновлювати пам'ятку архітектури місцевого значення — 135-річну церкву Покрови Пресвятої Богородиці. У цьому храмі п'ять років не відбуваються богослужіння через те, що він — в аварійному стані.

Про це Суспільному розповів старший брат церковного братства села Голинь Іван Мазурик.

За його словами, служби проводять у новозбудованій церкві, яка поруч.

Мешканці міжвоєнного Станиславова так само обожнювали подорожі в гори, як і наші сучасники. Проте з добиранням до бажаних локацій нерідко виникали проблеми.

Ось що повідомила газета «Ранкові новини» у серпні 1932 року: «На залізничній лінії Станиславів – Ворохта панує дуже жвавий рух, особливо у вихідні дні, коли в гори вирушають численні екскурсанти і батьки сімейств ідуть до своїх рідних, які відпочивають у горах. Але станиславівська колійова дирекція висилає на цю лінію замало потягів, тому у вагонах панує страшний тлум.

На розсуд коломийської публіки знаний історик представить цьогорічні видання "Макогін псевдо Розумовський", "Винайдення Коломиї" і "Творення Коломиї.

Коломиян щиро запрошують на зустріч, яка відбудеться 3 листопада о 15.00.

У Калуші цього року відбулося уже сім безкоштовних екскурсій. Їх проводять для внутрішньо переміщених людей, військових та їхніх родин, а також для всіх охочих мешканців та гостей міста.

Екскурсія відбулася 29 жовтня, її проводив відомий краєзнавець Богдан Яневич, інформують "Вікна" з посиланням на Музейно-виставковий центр Калуської міськради.

На екскурсії усі присутні дізналися про:

4 листопада об 11:00 годині на Площі Героїв відбудеться вшанування памꞌяті 80 роковин розстрілу учнів торговельної школи.

Про це повідомляє Управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради, інформують "Вікна".

Пам’ятник юнакам ОУН урочисто відкритий 4 листопада 1993 року на площі Героїв. 30 червня 2019 року в Калуші відкрито оновлений пам’ятник розстріляним учням торгівельної школи.

Коломиян запрошують  на урочисте відкриття пам'ятника видатному українському письменнику-новелісту, громадсько-політичному діячеві та послові Австрійського парламенту від Галичини Василеві Стефанику.

Відкриття відбудеться 1 листопада о 12:00 навпроти ліцею №1 ім. В. Стефаника  (приміщення колишньої Коломийської гімназії, де від 1883 до 1890 року письменник навчався).

1 листопада о 17 год. на давньому коломийському цвинтарі "Монастирок" відбудеться Вечір пам'яті з нагоди 105-ої річниці ЗУНР та панахида  за полеглими стрільцями Лєґіону УСС (Українських Січових Стрільців) та вояками Української Галицької Армії.

 До спорудження першого постійного мосту на р. Дністер (1858) у нашій околиці не було мосту 361 рік – майже чотири століття. Переправа (у трьох місцях) здійснювалася човнами. До цього часу наявність тимчасових мостів у Галичі зафіксована в 1229 (за Данила Романовича), 1403 (згадка про архієпископа Якова Стрепу) та 1497 р. (перебування хрестоносців під містом). Через відсутність мосту місто практично не розвивалося, оскільки головна дорога Станиславів – Львів, Львів – Станиславів проходила у калуському напрямку.

 В ряді наукових праць, які згадують про побудову мосту, кількаразово подається помилкова дата його спорудження – 1860 рік, хоча насправді його введено в експлуатацію у 1858 році.

Однією з найдавніших, збережених до сьогодні, коломийських будівель є та, яка ще донедавна приховувала своє «обличчя» за високими туями, а тепер «молодшає» на очах – тривають ремонтні роботи. Ця розповідь – про будинок під номером шість на вулиці Івана Франка.

26 жовтня у Коломиї на фасаді будинку на вулиці Шептицького, 1 встановили анотаційну дошку Василю Нагірному.

Саме тут відомий краєзнавець, журналіст, автор багатьох видань, телевізійних проєктів, дослідник історії, почесний громадянин міста Коломиї мешкав і творив.

2023 рік міг бути ювілейним для Василя Нагірного. 27 липня йому виповнилося б 65 років. Але важка хвороба забрала його у нас.

Церква Святого Дмитра (за церковними шематизмами ХІХ – поч. ХХ ст., каплиця) вчергове вшановує свого опікуна, святого – мученика за віру.

Храм є діючим, відновленим майже автентично з мінімальними втручаннями; на даний час це пам'ятка архітектури місцевого значення. З метою фіксації стану будівлі церкви, створення візуального туру для всіх зацікавлених нещодавно було проведено 3-D сканування (фахівцями Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу); для популяризації історії поруч храму для мешканців та подорожуючих краєм встановлено туристичний інформатор.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі № 300/5611/23 за позовом Бородайко Світлани Мирославівни до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації про:

Цього року виповнюється 110 років з дня заснування церкви святого Архистратига Михаїла у Калуші. З цієї нагоди надрукували пам’ятні листівки, які розповсюджуватимуть безкоштовно.

Про це повідомив у соцмережі калуський краєзнавець і гірський рятувальник Василь Фіцак, інформують "Вікна".

У галицькій історії кінематографу досить помітною фігурою був Броніслав Овчарський, чия діяльність розпочалася успішно, а завершилася численними скандалами і судовими процесами.

Ще до Першої світової війни він працював у Львові лікарем, але згодом різко змінив сферу діяльності і став займатися кінематографом. Крім кінотеатрів у Львові, він придбав кам’яницю «Варшава» (дотепер готель «Дністер») у Станиславові за 5 млн злотих і відкрив там однойменний кінотеатр.

Івано-Франківська міська рада планує прийняти рішення «Про погодження співфінансування та витрат проєкту «Назад до наших спільних коренів». Відповідний проєкт рішення внесений в порядок денний сесії міської ради, яка запланована на 20 жовтня.

Йдеться про співфінансування грантового проєкту «Назад до наших спільних коренів», MIS-ETC 2 SOFT /2.1/133, що реалізується в рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020.

Частка міської ради становить 319 тис. євро (близько 3,9 млн гривень). Загальна сума - 938 тис. євро.

Гортаючи давню пресу, ми доволі часто натрапляємо на оголошення про банкрутство того чи іншого купця чи закриття підприємства. Виглядає дивно, адже економічна ситуація тоді була стабільною. В Галичині банкрутство називали пляйтою, і ця пляйта далеко не завжди була нещасливим кінцем чиїхось зусиль і сподівань. Нерідко вона була лише способом уникнути сплати значної частини боргів, чому сприяло гуманне законодавство.

Коли бізнес іде з молотка

Події, які описав у своїх споминах коломийський адвокат, політик та громадський діяч Кирило Трильовський, відбувалися не в нашому місті, а в Києві, але є цікавими, адже стосуються знаного коломиянина і є маленькою ілюстрацією тогочасного життя української спільноти столиці та її зв’язків з галичанами.

«В останніх днях 1904-го чи з початком 1905 року в Києві відбувалося ювілейне свято в честь відомого композитора Миколи Лисенка. Ми з дружиною хотіли взяти участь у тому святі…

У давні часи, аж до початку ХХ століття галичани охоче користувалися послугами цирульників – спеціалістів, які надавали не лише перукарські, а й медичні послуги. Вони голили і стригли клієнтів, лікували рани, а також виривали зуби.

Судячи з давньої преси, ці люди були шанованими особами в галицьких містах і містечках. Так, у 1900 році «Кур’єр станиславівський» повідомив про конфлікт цирульника з Надвірної Вольфа Блау з місцевим старостою, який закінчився гучним судовим процесом. І суд, до речі, виніс вирок на користь цирульника.

У Рогатині на Івано-Франківщині відновив роботу музей у церкві Зішестя святого Духа кінця XV — початку XVI століття. Храм у 2013 році внесли до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО, а от у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України його досі немає.

Екскурсійні мандрівки стануть гарною можливістю дізнатися більше про історію та культуру  Болехова, його найвидатніші місця, про видатних людей, що проживали і творили у  місті, подивитися цікаву архітектурну спадщину.

Першу тематичну безкоштовну екскурсію «Історична мандрівка містом Болеховом» провела досвідчена краєзнавиця і гід, наукова співробітниця музею історії міста Болехова імені Романа Скворія Галина Романівна Якимів, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Болехівської міської ради.

Чому люди стають благодійниками? Хтось прагне слави й реклами, а комусь радісно на душі від того, що він зробив цей світ бодай трохи кращим і добрішим. І, на жаль, цих других значно менше, ніж хотілось би. Проте в історії нашого міста було немало людей, готових співпереживати своїм ближнім не лише до глибини душі, а й до глибини свого власного гаманця. Згадаймо хоча б найвідоміших із них.

Баронська щедрість

Протоколи допитів, які вела Служба безпеки Організації Українських Націоналістів у період 1947-1949 років, передав музею Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.

Про це із посиланням на пресслужбу очільника Івано-Франківська пише “Західний кур’єр”.

Українська спільнота Коломиї ХІХ-го – першої половини ХХ сторіч була багата не лише визначними священниками, правдивими подвижниками національного пробудження Галичини, не лише представниками інтелектуальної та культурної ділянок життя, а й працівниками прикладних професій – численними ремісниками, власниками невеличких майстерень, які шили одяг та взуття, виготовляли сумки та валізи, кожухи та інші вироби з хутра, самобутні глиняні посуд та кахлі, вишукані меблі й багато-багато інших речей, необхідних коломиянам. На жаль, ми дуже мало знаємо про цих трудівників «середнього бізнесу», хоча деякі з їхніх виробів і сьогодні ще можемо побачити, навіть не відвідуючи музеї чи виставки. Наприклад, майстерність коломийських ковалів дотепер вабить око мереживом старих балконів, вцілілих кованих парканів та надверних решіток.

Днями в Івано-Франківську завершився десятий сезон безкоштовних екскурсій. Цьогоріч продовжили минулорічну традицію благодійництва, започатковану Департаментом інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій міста Івано-Франківської міської ради.

Екскурсії проводились за добровільною оплатою. В кінці мандрівки кожен екскурсант міг із доброї волі залишити суму, яку вважає за потрібне, натомість екскурсоводи частину коштів (мінімум 50% від суми) переводили на допомогу ЗСУ. Всього упродовж травня – жовтня 2023 року щонеділі відбулося 23 екскурсії, які відвідали понад 450 осіб.