У травні наступного року наше місто святкуватиме 350-річчя від дня свого народження. Найбільшою окрасою кожного міста є його мешканці. Івано-Франківськ багатий відомими постатями – це і лікарі, і художники, і композитори, і вчителі, і письменники... Хочеться згадати непересічну постать – пана Антіна Ульванського, який жив у нашому місті з 1928 по 1965 рік, працюючи директором гімназії, а потім викладачем, завідувачем кафедри іноземних мов в медичному інституті. А народився Антін Ульванський у мальовничому селі Стриганці, що на Тернопільщині, в сім’ї вчителя, 28.04.1883 року. Закінчив Золочівську гімназію у 1902 році, потім Львівський університет –лінгвістичний відділ філософського факультету (1907 р.). Перша вчительська посада була в українській гімназії м.Тернополя. Жага до вдосконалення приводить юнака до Віденського університету, який він закінчив у 1918 році. В 1922 році одержав ступінь доктора лінгвістичних наук. З цього часу протягом 23 років працював директором гімназій Львова, Тернополя, Станіслава. У 1928 році пан Ульванський переїхав до Станіслава, де проживав в будинку №1 на вул. Шевченка до кінця свого життя. З того часу працював директором жіночої гімназії, не стояв осторонь громадського життя міста – активний член «Просвіти», меценат. У 1945 році організовує кафедру іноземних мов при Станіславському медичному інституті, в якому працював по 1959 рік. Антін Ульванський володів досконало латинською, грецькою та німецькою мовами. За цей час підготував до друку кишеньковий українсько-латинський медичний словник для медиків з короткою граматикою латинської мови, який охоплював 24 000 слів. Зробив переклад українською мовою творів Публія, Корнелія Дацита «Історія». Хоча на той час видати ці твори було з певних причин неможливо. Пан Ульванський був відданим патріотом України і любив її понад усе. В часи сталінського режиму, коли більшість друзів і знайомих були вислані на Колиму, він відверто заявляв, що Україна – це колонія Росії, робив постійні зауваження проти невірних назв вулиць і найменувань установ та організацій, які, як правило, були російською мовою. Поширював на той час заборонену літературу серед молоді та студентства... Давав читати твори Лепкого, Куліша. В результаті у 1965 році працівниками НКВД був проведений обшук і конфісковано багато цінних видань. Пан Ульванський виховав двох доньок і сина, мав дві внучки. Дуже любив спілкуватися з молоддю і безкоштовно проводив уроки репетиторства з німецької мови 2-3 рази на тиждень, а дружина готувала обіди на 6-7 студентів і таким чином підтримувала їх матеріальне становище. Помер Антін Ульванський 25 серпня 1965 року. Тож пам’ятаймо свого славного земляка, оскільки його пам’ятають його учні, відомі лікарі у нашому місті: Варвара Смолінська, Амалія Сімонович, Людмила і Мирослав Карпінці, Тетяна Фіголь, Йосип Біблюк та Рома Найда-Матюшина. Західний кур'єр
|
