Середа, 2019-09-18, 8:56 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
 
Архів новин
Головна » 2011 » Вересень » 30 » Добрі справи Лева Чачковського
12:00 PM
Добрі справи Лева Чачковського
Кожна людина, яка живе на землі, повинна залишити після себе добрі сліди. Вони не обов’язково мусять виражатися у мистецьких чи літературних творіннях. Це можуть бути просто добрі справи, які людина робить у силу своїх можливостей, залежно від рівня її моральних якостей. Таким добродійником був свого часу і Лев Чачковський, про якого відомий археолог Я. Пастернак сказав: «Він був дуже скромним чоловіком, але небуденної вдачі, якого велику активність і живу молодечу рухливість мусили подивляти всі, що його знали».
Про його походження, молоді роки та професійну діяльність не відомо майже нічого. Так ми все більше переконуємось, що писати про скромних людей завжди набагато важче, аніж про тих, які самі культивують (вибачайте за тавтологію) свій «культ особи». І все ж стараннями окремих дослідників-краєзнавців з різних історичних періодів спробуємо привідкрити завісу таємниці над іменем Лева Чачковського.
Народився Лев Чачковський у 1865 році. При хрещенні отримав ще одне ім’я – Володимир. У молодому віці після закінчення гімназії мріяв про мистецькі студії. Однак мати з такими поглядами сина не погоджувалась і він змушений був вчитися в університеті за нав’язливим вибором. По закінченню студій Л. Чачковський багато років пропрацював радником Скарбової Дирекції у Станиславові аж до виходу на пенсію у 1925 році. На службі він був на досить доброму рахунку, а, будучи уже в немолодому віці, жваво включився у громадське життя міста. Власне за такою його позицією ми і можемо простежити, на скільки Л.Чачковський зумів активно проявити свій патріотизм.
Слідкуючи за його життям, зосереджуємо свою увагу на тих добрих справах, до яких він долучався у ті часи. На жаль, чи на щастя, як і в наші час, добрі справи завжди потребуювали коштів. Маючи певні заощадження, Лев Чачковський неодноразово жертвував їх на різні доброчинні дії. Так, наприклад, він виділяв гроші на навчання здібних студентів Умриша та Михайла Зорія. Перший у майбутньому став добрим лікарем, а другий – відомим художником. Коли у Станиславові засновувалась футбольна команда «Пролом», Чачковський пожертвував на її створення 18 злотих. Давав він також гроші на «Рідну школу», а також підтримував інші благодійні акції.
Також за переглядом фінансових справ товариства «Просвіта» бачимо, що він регулярно впродовж багатьох років сплачував членські внески. Причому завжди платив більше, аніж інші просвітяни.
У квітні 1910 року Лев Чачковський увійшов до групи аматорів мандрівок, що стала пізніше основою товариства «Чорногора». Серед його однодумців бачимо С. Стеблицького, Я.Грушкевича, Й.Білинського, В. Яновича. Всі вони разом із Л.Чачковським увійшли до Виділу (Ради) «Чорногори».
Та найбільшим життєвим подвигом Л. Чачковського стало дослідження поземель княжих міст Галицько-Волинської держави – Галича (1925-1930), Теребовлі (1931). Звенигорода і Белза (1932), Буська (1933). Що спонукало цього чоловіка у старшому віці взятися за таку непросту справу, досі незрозуміло. Однак саме таке незвичне захоплення внесло його ім’я на скрижалі історії. Можливо, у такий спосіб дослідник хотів «повернутися» в юність і зреалізувати свої давні мрії. Як би там не було, його пошукова працездатність вражає – що не рік – дослідження окремого міста, а це, повірте, – немало.
Зрозуміло, що найбільше часу Л. Чачковський разом із таким же ентузіастом Ярославом Хмілевським присвятив місту Галичу. Я.Хмілевський був уродженцем Крилоса, а тому цей терен знав достеменно. В іншому успіх досліджень залежав від завдань, які ставив перед собою Л.Чачковський. В першу чергу це була фіксація різного роду історичних пам’яток, легенд та переказів і опрацювання великого топографічного матеріалу. Саме топоніми Чачковський із Хмілевським вважали недооціненими скарбами минувшини.
Мандруючи галицькими селами, міщанин та інтелігент Л.Чачковський зумів проявити себе як цікавий співрозмовник, який умів розговорити селян. Це була людина, що своїм прикладом, своїми ідеями зуміла пробудити у людей зацікавлення минулим. У своїй книзі «Княжий Галич» М. Гавдяк так пише про нього: «Майже в кожному селі вмів Л.Чачковський винайти старих людей як спадщину передання віків. Всюди мав він своїх приятелів, із якими був завжди в контакті. До нині (кінець 30-тих рр. XX ст. - І.Д.) по селах княжого Галича живою є пам’ять про радника Л.Чачковського. Треба було подивляти в нього легкість підходу та знайомство душі селянина, коли провадив довгі балачки на селі».
Поверхневі дослідження давніх міст Галичини торували шлях до них археологам. І саме зібрані Л.Чачковським у різних місцях історичні відомості, а також висловлені ним гіпотези стали тим важливим підґрунтям, на якому в майбутньому були вибудувані і підтверджені висновки нових досліджень. Дещо Л. Чачковський із своїх досліджень зумів надрукувати, інше – залишилось у рукописах, багато матеріалів пропало. Однак, що вражає із рукописних збірок автора, то це досить гарний каліграфічний почерк. Він і справді був доброю людиною, бо якраз почерк свідчить про це. Пригодилось тут Чачковському і вміння малювати. Саме ним було намальовано карти давніх міст, які теж є наочним джерелом для пізнання їх історії. Цікаво, що для своєї праці Л. Чачковський виготовляв також власним коштом копії кадастрових карт і наносив на них всі відомі вали та інші варті уваги місця. Він мав удома велику бібліотеку і також залучав різні книги до розгадок таємниць минулого.
Треба зауважити, що добрі справи колишній скарбовий радник продовжував робити і під час своїх досліджень. Ось один із фактів, який красномовно свідчить про це. Так під час досліджень у Крилосі було віднайдено надгробну плиту фундатора Успенської церкви єпископа Шумлянського.
Пізніше вона знаходилась у храмі за порогом, а за кошти Л.Чачковського була вмурована у західній стіні церкви.
Л. Чачковський, досліджуючи графіті храму Пантелеймона, детально переніс на папір середньовічні написи та малюнки. Він добивається того, аби кожен штришок був ідентичним. Це потрібно для майбутніх поколінь, твердо вірить він. Разом із Я.Хмілевським значну частину зібрних матеріалів Л.Чачковський передав до музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, а окрема їх колекція лягла в основу археологічного музею Духовної греко-католицької семінарії в Станиславові. Заслуги Л.Чачковського у вивченні історії княжої доби були належно оцінені і його було обрано дійсним членом НТШ.
Зазначимо, що саме дослідницька пошукова праця Л.Чачковського та Я. Хмілевського на теренах княжого Галича привела до колишньої столиці відомого археолога Ярослава Пастернака. З Л. Чачковським він був знайомий особисто, підтримував його починання, інколи вступав із ним у наукову дискусію з приводу проблем археології досліджуваних міст, але щиро поважав. Саме Я. Пастернак написав у львівську газету «Діло» некролог про смерть Лева Чачковського, який помер 20 травня 1933 року посеред «розгару наукової праці, мов жовнір на полі битви». Перестало битися серце великого любителя нашої старовини, «значного громадянина Станиславова» (за словами М. Гавдяка) і великого патріота рідної землі.
У своїй книзі «Галицька брама» письменник Степан Пушик пише: «Емеритований радник Скарбової Дирекції в Станиславові, а по-простому, дрібний станіславський чиновник Лев Чачковський міг відійти з цього світу безслідно й тихо, як відійшло багато тисяч більших за нього «пупів землі». Але цей чоловік залишив по собі ту пам’ять, що любив Галич, і вирішив написати про давнє місто дослідження; скласти точну схему давнього города, дати орієнтир іншим дослідникам».
Лев Чачковський помер. Він не довів своєї справи до кінця. Але її було і є кому продовжувати. А нині нам, сущим на землі, є на кого рівнятися у творенні добрих справ не заради слави, а заради змістовності життя, щоб колись, коли і ми відійдемо з цього світу, нас було за що згадати.    
Іван Драбчук, співробітник Національного заповідника «Давній Галич»

Переглядів: 454 | Додав: limnytcja







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019