ПІСЛЯ СВЯТКУВАННЯ 20-ЛІТТЯ проголошення незалежності Української держави минає 15 років з часу введення в фінансовий обіг гривні, яку прямо пов’язують з прадавньою українською грошовою одиницею під тією ж назвою гривня. Що таке давньоукраїнська гривня, розповість читачам «Галичини» відомий історик Віктор ІДЗЬО. Гривня була основою фінансової системи перших великих володарів України-Русі: Володимира Святославича, Святополка Володимировича, Ярослава Володимировича. Всі українські монети Х—ХI століть є важливим важелем у вивченні питання грошової системи староукраїнської держави в час її найбільшого політичного розквіту. На нинішній день історичній науці відомо 340 екземплярів староукраїнських монет Х—ХI ст., які виявив автор цього дослідження під час наукової експедиції Українського університету міста Москви українських старожитностей у Санкт-Петербурзі, зокрема в Ермітажі, в січні—лютому 2011 року. Всі виявлені українські гривні — це яскраве свідчення розквіту торгово-економічних та фінансових відносин в стародавній Україні-Русі в Х—ХI ст. Тодішні володарі України-Русі, намагаючись зміцнити політичну владу, приділяли велику увагу економіці староукраїнської держави і зокрема її грошовій системі, наслідком чого стало запровадження стабільної фінансової системи на основі нової грошової одиниці — монети візантійського зразка — гривні. Обставини введення золотих та срібних монет-гривень були зумовлені перейняттям Україною-Руссю фінансової системи Візантійської імперії внаслідок прийняття християнства. Результатом запозичення стали різної вартості староукраїнські монети, які зафіксували для наступних українських поколінь факт існування староукраїнської державності та її грошово-фінансової системи, а також високого розвитку ремесел і культури. Окрім символів державної влади, в монети вкладали і новий релігійний зміст, який в принципі дублював систему візантійського монетного мистецтва. Випуск староукраїнських монет став політичною декларацією великої Української держави. Перші випущені монети Володимира Святославича були золотими і срібними. Всі золоті були одного типу. На одному боці монети був зображений ісус Христос, на другому — великий князь Володимир із написом: «Владимир, а се його злато». Приблизно такі самі написи були на всіх типах срібних монет, де на одному боці срібної монети було написано: «Володимир на столі, а це його срібло», а на другому викарбувано різних видів Тризуб — герб Української держави. Отож на всіх перших староукраїнських монетах з одного боку монети — образ володаря України-Русі Володимира Святославича з християнськими символами влади, з другого боку монети — символ християнської релігії — образ ісуса Христа, який чергується з символом-гербом давньоукраїнської держави — тризубом. На нашу думку, така спорідненість зображень на монетах не випадкова, вона уособлює священність князівської особи, її християнську винятковість. Така сама система карбування і зображень спостерігається на монетах Ярослава Мудрого, про монетну систему якого мова піде далі. Як видно з усіх перших монет Володимира Святославича, їх виготовлено при певній професійній підготовці штемпелів для їх карбування, що може свідчити, що вже при Володимирові Святославичу в Києві було зроблено спробу налагодити перший український монетний двір, який міг функціонувати на зразок візантійського, звичайно, в значно скромнішому вигляді. Дослідники вважають, що монети виготовляли з литих заготовок. Наявність монетної системи для України-Русі зумовлювалась як політичною, так і релігійною необхідністю. Значення її дуже велике, але слабо вивчене, тільки сьогодні в контексті відновленої Української держави можемо зрозуміти необхідність наявного факту існування 1000-літнього українського державного карбування. Таким чином, на сьогоднішній момент історичній науці відомі 11 золотих і 300 срібних монет Української держави Х—ХI ст. Переважно це один тип золотої монети і чотири типи срібної монети великого київського князя Володимира Святославича, три типи монет великого київського князя Святополка Володимировича. Всі наявні типи монет — як золотих, так і срібних — нагадують візантійські монети-соліди Візантійської імперії Х—ХI ст. Однак на всіх київських монетах — як золотих, так і срібних — є зображення володаря України-Русі Володимира з великими очима, великим носом, великими густими вусами, поголеною бородою. На голові — подоба корони, як і у візантійських імператорів на монетах. Поряд — символи християнства — хрест та Української держави — Тризуб. Таким чином із монет проглядається найдавніший український портрет із Х століття, який чомусь ще не зацікавив українських мистецтвознавців. Особливо привертає увагу державний символ Української держави — Тризуб. Він є ключовим символом на всіх монетах і тим самим підкреслює свою велику значимість у політичному житті володаря Володимира і його великої держави. Слід наголосити, що на монетах України-Русі Х—ХI ст. яскраво продемонстровано християнську символіку держави. Вона на ряді монет Володимира Святославича зафіксована як на лицьовому боці, так і на зворотньому. Приміром, на першому плані бачимо українського володаря з великим посохом, вершину якого вінчає великий хрест, а на другому — яскраво вибитий силует ісуса Христа, Який тримає книгу Біблію, подібний до візантійських прототипів ісуса Христа, особливо лице. До наступного типу монет належать гроші Святополка Володимировича, які випускали в Києві у 1015—1016 та 1018 роках, особливо монети з іменем «Петрос». На лицьовому боці зображено сидячого на троні великого князя Святополка Володимировича з християнською атрибутикою, великим посохом, вершину якого вінчає хрест. Ліву руку Святополк тримає на серці, що символізує вірність християнській вірі. З другого боку зафіксовано персональний герб Святополка, одна частина якого закінчується хрестом. Третій тип монет Святополка Володимировича дещо відрізняється від двох попередніх типів. На ньому в половину зросту зображено великого князя Святополка, який тримає ліву руку на серці, а в правій, очевидно, — посох з хрестом. У цей же час другий бік монети дещо відрізняється від попередніх двох типів монет. Скажімо, на ній зафіксовано уже хрест дещо менших розмірів на князівському гербі-двозубі. На лицьовому боці монет Святополка зображено приблизно так, як і Володимира Святославича, однак риси обличчя відрізняються від Володимира Святославича, як і політична символіка Володимира Святославича з другого боку монети. Що стосується питання гербової символіки Святополка Володимировича, то історична наука наразі не має ніяких точних концепцій щодо її пояснення. Отож, як бачимо із монет Святополка Володимировича, князівський герб на монетах має вигляд двозубця з хрестом на вершині лівого зубця. Випуск цих монет, очевидно, відбувався в 1015—1016 роках. Останній тип монет з іменем «Петрос», очевидно, слід віднести до 1017—1018 років, коли Святополк Володимирович відновив своє володарювання в Києві за допомогою свого тестя польського короля Болеслава Хороброго. Як вважають вчені, випуск своїх срібних монет з іменем Петра Святополк міг відновити по другому вокняженні в Києві. Науковці наголошують, що цілком можливо, що християнське ім’я Святополка було Петро, що відмічено на монетах. Особливу увагу заслуговують срібні монети Ярослава Володимировича з зображеннями на лицьовому боці святого Георгія, під яким можна уловити лице самого Ярослава Мудрого, і з другого боку — державного герба України-Русі — Тризуба з написом «Ярославове срібло» навколо. Монети Ярослава Мудрого складаються з двох типів — срібних монет і мідних. На сьогодні науці відомі шість срібних монет Ярослава Мудрого і 10 мідних монет, які відлито зі срібних штемпелів монет Ярослава Мудрого. Ще А. Кунік наголошував, що срібні монети Ярослава Мудрого з погрудним зображенням святого Георгія у військовому обладунку дуже подібні до зображень святого на візантійських урядових печатках. Другий бік «Серебра Ярослава» вінчає великий Тризуб, символ-герб Української держави Х—ХI ст. Тризубець Ярослава, як справедливо наголошують дослідники, дещо відрізняється від тризуба Володимира Святославича, передусім розміром. Однак, наголошують вчені, Ярославове срібло було викарбувано в Києві згідно з монетною традицією карбування великого князя Володимира. Як бачимо з кількості наявних монет, які належать тільки трьом великим київським князям, карбування українських монет відбувалось упродовж 20-50 років і тривало з кінця Х по першу половину ХI століття. Функціонування української грошової системи слід пов’язувати з фазою найбільшої економічної могутності централізованої Української держави. Карбування монет було спробою створення власної української грошової системи на противагу візантійському соліду та арабському дірхему, щоб вивільнити українську торгово-ремісничу систему від залежності від імпортної грошової системи. При такому ракурсі розгляду проблеми староукраїнська грошова система є важливим політичним пам’ятником у відновленій фінансово-грошовій системі сьогоднішньої Української держави. Справді стародавні українські монети з зображеннями сидячих на престолі володарів України-Русі: Володимира Святославича, Святополка Володимировича, Ярослава Володимировича зі стародавнім українським державним знаком — Тризубом є прекрасним історичним документом Х—ХI ст. стародавньої української державності після тисячоліття безпам’ятства. Ці староукраїнські пам’ятки важко переоцінити і вони, безсумніву, є важливим історичним і політичним важелем з історії торгово-економічних та політичних відносин. Української держави в Х-ХI ст. Виникнення грошової системи в час розквіту староукраїнської держави й епохальний час запровадження християнства яскраво свідчать про високий рівень політичної свідомості староукраїнського суспільства. Віктор ІДЗЬО, "Галичина" |
