Уперше в світі ґазом освітили великий кам’яний будинок у столиці Франції Парижі. Тобто, 219 років тому. А нашу Коломию освітили ґазом 120 років тому. Був то 1900-й рік, і Коломия вважалася перспективним містом, відомим у Галичині й Австро-Угорській імперії. Тут діяло, працювало й функціонувало вже все те, що могло бути в невеликому європейському місті, повідомляє коломиянин, Почесний краєзнавець України  Микола Савчук.

Місцева газета «Русская Рада» у 1899 р. повідомляла, що в місті вже збудували ґазовню на теперішній вулиці В. Стефаника та укладають рури на вулицях.

У ґазовні стояли довгі печі з герметичними цистернами, в яких готували освітлювальний ґаз. У січні-лютому 1900-го тривали роботи, але повільно, бо перешкоджали холод, морози і хурделиці. 

Спочаткупланували освітили вулицю Снятинську (теперішня вул. І. Крип’якевича), Ринок та вулицю Колійову (теперішня вул. С. Бандери) аж до залізничного двірця (вокзалу). Часопис також повідомляв, що містяни надто кволо замовляли для своїх помешкань ґазове освітлення.

Однак 12 квітня 1900 р. відбулося пробне освітлення Ринку та деяких більших вулиць середмістя.

А в першій половині 1900 р. в Коломиї встановили 270 ґазових ламп на вулицях і планували встановити ще 150.

Ґазовий вогник освітив 140 помешкань коломийців, а решта ще вагалася або ж не мала коштів на таку новацію.

Містом стояли до того не знані ковані ліхтарі, які в певний час запалював майстерфук, а потім їх гасив. Ґазове освітлення набувало розмаху.

У 1907 р. ґазова комісія при маґістраті ухвалила поставити кілька ґазових світильників на вул. Яблоновських (тепер вул. Шкрібляка), що вела до вербізького мосту над Прутом, кілька ліхтарів на вул. Карпатській до цвинтаря, а також на вул. Крашевського (тепер вул. І. Франка). 

І до Першої світової війни Коломия вже вела активне нічне життя. Тепер можна було довше сидіти в ресторанах, безпечніше ходити чи їздити в гості, на театральні вистави і в кіно, а в оселі вечірньої пори читати книжки, пресу, шити і в’язати чи грати в якісь настільні ігри.

Безперечно, це пішло на користь і коломийському бізнесу.

Тепер ті ґазові ліхтарі можна побачити хіба на давніх коломийських листівках.