"Шануймо минуле заради майбутнього” — під таким гаслом сьогодні в Музеї історії міста Коломиї в рамках культурологічного проекту «Коломия у світі мистецтва» відбудеться презентація шостого випуску листівок під назвою "Роман Кочержук. Графіка" та відкриється виставка "Коломия у графіці Романа Кочержука (з колекції адвоката Михайла Петріва)", які присвячені 770-річчю першої писемної згадки про Коломию.

Видавцями комплекту листівок графіки з видами будівель міста є засновник проекту, директор Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Валерій Ковтун та адвокат Михайло Петрів.

Роман Кочержук — талановитий коломийський графік вперше представить мешканцям та гостям міста свої х ... Читати далі »

Завідувач кафедри всесвітньої історії інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника професор, доктор історичних наук Олег Жерноклєєв — відома постать у наукових історичних колах. І хоч особисто він вважає, що живе звичайним християнським життям, але доволі незвичним для багатьох є його належність до третього Чину чернечого Згромадження Воплоченого Слова. Пропонуємо увазі наших читачів його розповідь про чернецтво та власний духовний шлях.

- Сьогодні ви завідуєте науковою кафедрою університету. До речі, ви вважаєте себе належним до школи Карпенка?

— Немає найменшого сумніву. Я захищав кандидатську п ... Читати далі »

«Не старіють душею ветерани...» — любив наспівувати Теофіл ілліч. Душею, можливо, й так, але ось тіло все-таки старіє. Та коли надійшла звістка, що Теофіла Виноградника не стало, у це спершу важко було повірити. Бо, здавалося, у грудях цього чоловіка, поряд із великим, сповненим любові до людей серцем, працює ще й вічний двигун. Його енергії можна було позаздрити. 

То зустрічаєш його в коридорах редакції газети «Галичина», куди він заніс чергову розвідку про життя і творчість свого великого земляка Василя Стефаника. (Теофіл Ілліч також народився в селі Русові Снятинського району, і, як виявилося, саме його прадід, священик Омелян Петровський, був першим вчителем майбутнього письменника. Саме він навчив Василя Стефаника читати й писати). То вже бачиш Теофіла Виноградника на якихось м ... Читати далі »

На жаль, за буденними справами та економічними негараздами питання історії краєзнавства опинилися на задньому плані, ними тепер мало хто займається. Мабуть, ще не всі розуміють, яке неоціненне значення має історія рідного краю для сьогодення саме в наш час, у надзвичайно складний період становлення і будівництва самостійної Української держави.

Історія дала нам шанс – звільнившись від заангажованості індивідуальними змаганнями й справами, творити своє спільне майбутнє. А воно починається сьогодні.

В івано-франківському видавництві «Симфонія форте»побачила світ друга книга Василя Романюка «Богові і Україні». З її сторінок, щедро ілюстрованих світлинами та ксерокопіями документів, зримо постають минувшина і сьогодення Українс ... Читати далі »

Саме під такою назвою побачила світ книга, яка присвячена Гуцульському театру у Красноїллі. Авторами та упорядниками науково-методичного видання є Володимир та Роман Сінітовичі. У виданні чудової праці допомогли управління культури облдержадміністрації, навчально-методичний центр культури і туризму Прикарпаття, відділ культури і мистецтв Верховинської райдержадміністрації.

Праця присвячена Гуцульському театру, який у 1910 р. заснував Гнат Хоткевич. Вже в першому році свого існування театр поставив виставу «Верховинці» (за п’єсою Й.Коженьовського). Театр поніс вість про гуцулів у світ, та його діяльності перешкодила Перша світова війна. Але через два десятиліття уже дорослі діти перших аматорів – акторів вдруге відродили театр, але проіснував він тільки до початку ІІ світової війни. І тільки у 1988 р. розпочалося третє від ... Читати далі »