Героїчна і звитяжна боротьба українського народу за свою волю й державу залишила славетні сторінки в нашій історії і людській пам’яті. Післявоєнне покоління, напевно, не в силі осмислити жертовність, з якою українці виборювали свою волю. Це стосується героїчного змагу початку 50-х років, коли до збройної боротьби долучилися ті, хто був готовий іти до кінця. Про трагічні події для підпілля ОУН та його помічників на теренах Станіславівської округи свідчить розпочата наприкінці зими 1951-го управлінням МДБ Станіславської області й затверджена міністром держбезпеки УРСР генералом-лейтенантом М. Ковальчуком цілком таємна агентурна справа «Переправа».
Вбивши у жовтні-листопаді 1950-го керівників Карпатського крайового проводу ОУН Степана Слободяна (псевдо «Єфрем»), Григорія Легкого («Борис»), Богдана Драча («Дунай») і розшифрувавши ... Читати далі »

Під такою назвою у відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка функціонує книжкова виставка, присвячена 140-річчю від дня народження видатного українського письменника, неповторного майстра психологічних новел, члена „покутської трійці” Марка Черемшини.
Іван Семанюк, ввійшовши в українську літературу під псевдонімом Марко Черемшина, збагатив українське красне письменство високомистецькими творами, художній рівень яких не поступається найкращим європейським зразкам. Глибокий знавець селянського життя і побуту, він у своїх психологічно витончених новелах показав колоритну панораму життя прикарпатського села кінця ХІХ - початку ХХ ст., його обурення проти гніту та сваволі.
Народився письменник 13 червня 1874 р. на Гуцульщині, у с. Кобаки  Косівського району. Навчався у Коломийській гімназії, згодом - у Віденському ун ... Читати далі »

У 1171 році в столиці Галицького князівства сталася подія, яка більше не знає собі подібних у всій давньоруській історії. Розповідаючи про трагедію в Галичі, київський літописець акцентував увагу читачів на заколоті городян проти «Чагрових людей». «А ось твій ворог - Настаська, - пише автор літопису. – І галичани, розіклавши вогонь, спалили її, а сина її Олега в заслання вигнали, а князя Ярослава Осмомисла водили до хреста, що буде він по правді жити з княгинею. І так вони уладнилися». З цього та кількох інших розповідей у вітчизняних літописах стає зрозумілим, що Настуся Чагр була позашлюбною, коханою жінкою князя Ярослава Осмомисла (1157-1187).
Галицький володар у 1150 р. одружився з дочкою володимиро-суздальського князя, засновника Москви Юрія Довгорукого Ольгою. Оскільки шлюб був укладений з політично-династичних міркувань, то він не міг принест ... Читати далі »

8 червня у Микитинцях на Народному домі встановили анотаційну дошку командиру загону «Котловина» УПА, політв’язню, диригенту хору «Первоцвіт» Степану Ковалю.
Дошку встановили в рамках програми «Івано-Франківськ – місто Героїв», ініційованої народним депутатом України Русланом Марцінківим.
Нині в Івано-Франківську вже встановлено 5 анотаційних дощок українським героям та відомим діячам. Досить прикметно, що дошку Степанові Ковалю встановили саме на фасаді народного дому в селі Микитинцях. Адже після переслідувань радянською владою, Степан Коваль змінив прізвище та влаштувався художнім керівником Станиславівського районного будинку культури, територіально розміщеному с. Микитинці (вул. Зарічна 75а).  До сьогодні у с. Микитинці веде свою активну творчу діяльність народний аматорський хор "Первоцвіт", керівником як ... Читати далі »