Цю поштівку у 1914 році випустив станиславівський видавець Шраєр. Крім назви вулиці, на ній зазначено ще й район – Німецька колонія. Дільниця була складовою колишньої ґміни Княгинін-Колонія та тягнулася від сучасної вулиці Бандери до залізниці.
Німці замешкали у Станиславові ще з кінця XVIII століття – після приєднання Галичини до Австрійської імперії. Втім, їх було дуже мало і в житті міста вони не грали вирішальної ролі. Усе змінилося, коли в 1866 році через Станиславів проклали колію «Львів-Чернівці» та збудували паровозоремонтні майстерні. Місцевих залізничних фахівців тут не було, тому запросили багато німців, які оселились на східній околиці міста. Так виник район Княгинин-колонія, який до 1925 року був окремою ґміною.
Життя станиславівських німців значно пожвавилося після прибуття сюди у 1891 році пастора Теодора Цьоклера (1867-1949). Він шви ... Читати далі »

З погляду участі жителів міста Галича у національно-визвольних змаганнях маємо певну проблему. Справа у тому, що за винятком хіба що Ніни Вівчаренко (псевдо «Зеня») та Теклі Заклінської (псевдо «Хортиця») ми не можемо назвати імен інших українських патріотів, які брали активну участь у нашій боротьбі за незалежність. Причиною цього може бути те, що багатьох активістів-оунівців радянська чи німецька влада знищила у часи двох окупацій, а відомості про інших загубились у вирі війни. І все ж ще одного повстанця із славного міста Галича нам вдалося виявити, щоправда тільки за псевдонімом. Хоча ми дуже сподіваємось, що після цієї публікації нам вдасться дізнатися його справжнє ім’я та прізвище.
 У спогадах Романа Загоруйка (псевдо «Лапайдух») «Повернення із справжнього пекла» ми знайшли цікаву інформацію про галичанина на псев ... Читати далі »

Бургомістр дещо нагадує капітана кораб­ля. Він разом зі штурманом прокладає курс (обирає стратегію розвитку), веде місто по бурхливому морю господарки, а в разі небезпеки останнім залишає капітанський мостик. Які можуть бути небезпеки у міського голови? Та різні! Наприклад захоплення чужинськими військами. У часи Першої світової багато бургомістрів залишалися в окупованих галицьких містечках, аби разом зі своїми виборцями нести тяготи війни.
Втім, очільника Станиславова це не стосувалось. Від кінця ХІХ століття нашим містом керував доктор юриспруденції Артур Німгін. В історію він увійшов як перший і останній станиславівський бургомістр-єврей.
Коли спалахнула війна й царська армія стрімко наближалася до міста, шляхетний доктор повівся геть не шляхетно. Мемуарист Сімон Шпунд так описує події, що передували російської окупації. «Міський голова Артур Німгін зайшов у ... Читати далі »

Родзинкою проекту центральної районної бібліотеки «Туристично-краєзнавчий клуб у бібліотеці: відкриваємо нові горизонти» є екскурсії, під час яких ми пізнаємо свій край, його історичну, культурну, природну спадщину. Недавно група бібліотекарів, користувачів відвідали Делятинський краєзнавчий музей, який знаходиться в центрі селища, обабіч дороги на Яремче.
В музеї нас зустрів його директор Андрій Мисюк, краєзнавець Данило Гребенюк та колишній засновник музею Тимофій Антонюк. Історія музею: цей будинок колись належав адвокату, доктору права, послу віденського парламенту і галицького сейму, відомому громадсько-політичному діячу, засновнику і керівнику української радикальної партії, людині поважній і впливовій, великому українському патріоту Миколі Лагодинському.
З 1906 по 1912 рр. в нього помічником працював випускник Віденського університету, майбутній класик у ... Читати далі »