Як знайомилися й обирали один одного майбутні сімейні пари колись? Мабуть, як і тепер, по-різному: хтось чекав спалаху «іскорки» в серці, хтось – а таких тоді було доволі багато – виконував волю батьків, траплялися й ті, хто послуговувався для пошуків своєї «половинки» сторінками часописів.

У коломийській газеті за 1876 рік натрапляємо на повідомлення під назвою «Сватання», надане «чесним і багатим господарем» – татом молодої дівчини, для якої він таким чином намагався знайти чоловіка. Кандидат у зяті мав бути добрим, чесним, працьовитим, письменним, здоровим і «лицем хорошим». Саме такого чоловіка для своєї доньки-одиначки – «чорнобривої, молоденьк ... Читати далі »

За Другої Речі Посполитої чиновники державних установ, хоч і були шанованими людьми, не могли похвалитися особливо високими доходами.

Про це свідчить історія станиславівського чиновника Скарбового управління, яке в ті часи розміщалося за сучасною адресою вул. Грушевського, 31, у колишній будівлі австрійської Скарбової дирекції.

У липні 1937 року місцева преса повідомила, що колишній чиновник, який вийшов на пенсію і мешкав на вул. Пєрацького (тепер вул. Шевченка), зійшов з розуму через важкі матеріальні умови. Він мешкав разом із дружиною, матір’ю та донькою, і пенсії у розмірі 110 злотих у місяць ... Читати далі »