Одну зі сторінок історії Прикарпаття була розкрито на прикладі села Мединя. Презентація книги "Історія мого села" відбулася у школі села Мединя з ініціативи Калуського Товариства політв’язнів і репресованих
Презентація відбулася у п’ятницю 19 вересня у селі Мединя Галицького району. У книгу увійшли спогади про село дочки учителя — Теодозія Козловського.
Село Мединя — нині належить до Галицького повіту. У 1914 році воно належало до юрисдикції Калуського повіту. Із Калушем Мединю пов”язує діяльність багатьох видатних людей. Зокрема, тут провів останні роки свого життя український політичний і військовий діяч Дмитро Коржинський, живуть і працюють численні вихідці із Медині.
Мединя — одна із найдавніших стоянок первісної людини на території Покуття (Покуттям називали південно-західний. «кут» Галичини між ріками Дністром, Черемошем та Карпатами), село, відоме за часів Київської Русі та відомий осередок просвітянської і освітньої діяльності українців на Прикарпатті.
Анна-Теодозія Козловська — за освітою лікар-кардіолог, яка проживає у Галичі. Жінці виповнилося 86 років. Від свого батька, який більше тридцяти років працював директором школи у селі Мединя, довідалася деталі культурного життя села у 1920-1950 роки. Шляхом спілкування із селянами втсновила місцеві версії походження назви села, прізвищ та назви вулиць. Це та багато іншого у книзі письменниці.
Письменниця подякувала усім, хто приєднався до презентації книги. Серед учасників — учні Мединської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчителі, батьки, громадські активісти, випускники школи.
У планах Калуського Товариства політв’язнів і репресованих — встановлення у селі пам’ятника Дмитрові Коржинському, який похований на старому цвинтарі «Височанка»у Калуші.
Сьогодні у сільській школі діють осередок Союзу Українок та товариства «Просвіта». Зокрема, товариство «Просвіта» у селі очолює вчителька німецької мови Світлана Гуйтан. Одночасно із основною спеціальністю, вона навчає дітей співу та пише поезію, яка регулярно публікується у газеті «Галицьке слово», що виходить на території району.
Юрiй Тимощук |
