Одним із найцінніших видань науково-довідкової бібліотеки Івано-Франківського обласного архіву є праця Геродота Галікарнаського «Історія», написана ним в V ст. до н.е., яка дійшла до нас у виданні 1570 року. Це відредаговане перше видання на грецькій мові (з маргіналіями) видана в Женеві Генріхом ІІ Естьєном (Генрікусом Стефаном), членом відомої французької друкарської династії.
Первісна обкладинка виготовлена з марокканської шкіри та вибитою позолоченою короною до наших днів не збереглася. На першому аркуші нас зустрічає гравюра із зображенням оливкового дерева з девізом на латинській мові NOLI ALTUM SAPERE («Не будь високомірним», «не величайся»), це скорочений варіант з послання св. апостола Павла до Римлян 11:20: «Noli altum sapere sed time» («Не величайся, але бійся»).
Книга містить цікаві гравюри з зображенням і описом мосту в м.Вавилон, замку Семіраміди та її садів. Значення даної книги як джерела наших знань про античний світ важко переоцінити. Монументальна праця Геродота присвячена історії греко-перських війн і описові країн і народів, що воювали з персами - перший історичний твір стародавнього світу, що дійшов до нас, і одночасно перший в історії античної літератури памʼятник художньої прози. Тут міститься безліч географічних, етнографічних, природничо-історичних та літературних відомостей про Перське царство, Єгипет, Скіфію, а також інші царства і землі, в яких знайшла своє народження і сенс культура Західного світу.
Спочатку вона мала назву «Історія» (гр. дослідження, вишукування); у III ст. до н. е. александрійські вчені розділили його на 9 книг, давши кожній з них імʼя однієї з девʼяти муз.
Для нас «Історія» Геродота є безцінним джерелом, в якому вперше докладно описуються українські землі та народи що проживали на них. Саме тут детально описані річки Істр (Дунай), Борисфен (Дніпро), Гіпаріс (Південний Буг), тому інколи Геродота ще називають основоположником географічного українознавства.
Вона дає змогу скласти уявлення про тодішні народи та племена, що населяли наші землі, дізнатися більше про скитів так званих предків нашої нації, і зрозуміти звідки ми врешті беремо свій початок, звідки йде наше коріння, хто був нашими пращурами.
Вказану книгу можна переглянути та опрацювати в читальному залі архіву. |
