Гурток «Дослідження національно-визвольного руху Калущини», що працює при ЦНТТУМ управління освіти Калуської міської ради (керівник — Богдан Янович), вчитель Голинської ЗОШ Оксана Тебешевська зі своїми учнями та старший науковий співробітник історико-краєзнавчого музею Калущини Уляна Паньо здійснили експедицію, щоб дослідити місце можливого поховання розстріляних 4 листопада 1943 року учнів торгівельної школи (за звинуваченням їх у причетності до діяльності ОУН). Про цю акцію краєзнавці домовилися 6 листопада під час проведення круглого столу «Ціна волі», приуроченого 70-м роковинам пам'яті розстріляних. Підставою поїздки у ліс між Пійлом і Сівкою Калуською були свідчення мешканців довколишніх сіл, яким старожили розповідали, що у день (четвер, після обіду) 4 листопада 1943 року, після розстрілу у Калуші учнів торгівельної школи, до ями, викопаної у лісі, під’їхала німецька вантажна машина. З критого кузова розвантажили тіла мертвих людей. Юні дослідники гуртка зробили виміри двох поховань (приблизно 120 кв. метрів і 12 кв. метрів) і намалювали схему місця розташування, склали словесний опис місцевості. За показами людей, які знають цей ліс, неподалік можна знайти ще кілька схожих поховань. Мабуть, це жертви німецьких і радянських репресій, котрі і стануть об’єктами досліджень обласного «Меморіалу». — За документами Івано-Франківського обласного держархіву, на калуському єврейському цвинтарі та у лісі за 4 км від міста (згадані об’єкти — у межах цієї зони) розстріляно 9 тис. осіб, — зазначає Уляна Паньо. — Подібні місця до недавнього часу були під грифом секретності, тоталітарна система допускала туди тільки представників спецслужб. Тепер стало модним займатись археологією, і подібні поховання приваблюють копачів, які у пошуках цінних речей знищують, перекопуючи, археологічну історичну інформацію. Юрій Тимощук, журналіст "Вікон"
|
