На сесії обласної ради приймали Програму пошуку та перепоховання жертв репресій тоталітарних режимів. У ході обговорення депутати зачепили тему про знайдене у Пшеничниках поховання, яка одразу отримала серед народних обранців бурхливе обговорення. Роман Іваницький зачитав присутнім результати експертизи, проведеної Медичним університетом. Згідно з її висновками, виявлені кістки пролежали у землі сотні, якщо не тисячі років. Олександр Сич зробив радісний висновок про те, що, вочевидь, знайдено було поховання трипільців. Втім, далеко не всі депутати дотримались такої ж думки. Багато з них стверджували, що були присутні при розкопках і на власні очі мали змогу переконатись, що ці останки пролежали у землі всього кілька десятків років і, найімовірніше, належать жертвам політичних репресій радянської влади.
Переглядів:
616
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.11.2011
|
Обласна організація ВУТ "Просвіта", Клуб української інтеліґенції ім. Б.Лепкого запрошують на відзначення 200-ліття від народження члена "Руської Трійці" Маркіяна Шашкевича, яке відбудеться в неділю, 27-го листопада 2011 р. о 15.00 в актовому залі Народного Дому «Просвіта». Вхід вільний.
Переглядів:
540
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.11.2011
|
Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу.
26 листопада минає сто років від того часу, як Іван Франко прочитав численній станиславівській громаді свого "Мойсея"у залі "Руської бесіди" в Станиславові (історична будівля знаходиться на вулиці Січових Стрільців, 24).
Переглядів:
621
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.11.2011
|
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 23.11.2011. № 818-р м. Івано-Франківськ
Про вшанування в області пам’яті жертв голодоморів
У зв’язку з відзначенням 26 листопада 2011 року Дня пам’яті жертв голодоморів, з метою вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу: 1. Рекомендувати:
Переглядів:
583
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.11.2011
|
Івано-Франківське спиртоб’єднання, яке цього року відсвяткувало свої 133 роки, має не тільки широкий асортимент, а й цікаву історію. «Спиртова» історія Станиславова починається вже від заснування міста – з середини ХVII століття. Першим же привілеєм Андрія Потоцького міщанам дозволили гнати горілку та вільно продавати її. Польський дослідник Грибович у своїй «Історії окружного міста Станиславова» свідчить, що у 1847 році в місті працювала фабрика лікерів. А через сім років історики згадують якусь гуральню, тобто заводик із виготовлення алкогольних напоїв. Та обидва ці підприємства не втрималися на ринку й поступилися потужнішому конкурентові. У 1878 році заможний землевласник села Княгинин Мендель Вайнгартен і дружина його Бабетта заснували «заклад з виробництва рому та лікерів», нащадком як
...
Читати далі »
Переглядів:
842
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.11.2011
|
Недавно мешканці села Глибівка Богородчанського району знайшли у лісі невеличкий хрест. На ньому – металева табличка: «Тут спочивають чотири солдати. Чотири хорвати». «Ми часто ходимо в ліс по гриби чи ягоди, практично усе літо, – говорить Марія Іванів, мешканка Глибівки. – Якось із чоловіком пішли шукати ялину, він гукнув мене, я підійшла та побачила його на колінах. А поруч – маленький пагорбочок, на ньому велика сосна і хрестик – маленький, немов дитячий». Жінка каже, що відтоді вона не може знайти собі місця. Її непокоїть думка: «Хто ж то були такі? Як вони загинули? Чому про той хрест нині ніхто не знає?». Пані Марія припускає, що загиблих ховав хтось із тутешніх. І робив це таємно. «Я думаю, що люди боялися переслідувань, – каже вона. – Тому спершу самі доглядали ту могилу, а потім залишили це своїм дітям-онукам. Колись були важкі часи. Пригадую,
...
Читати далі »
Переглядів:
788
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
25.11.2011
|
В обласному Інституті післядипломної освіти вчителів з ініціативи громадського об'єднання «Поклик нації» проведено «круглий стіл» з вивчення і популяризації гуцульського діалекту. Серед його учасників були науковці, вчителі, представники громадськості краю. Перед зібранням знавців і шанувальників рідної мови виступив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко. Мовознавець акцентував на тому, що наразі немає усталеної думки про походження назви гуцульського діалекту, не здійснено повного аналізу ономастики Гуцульщини, не представлено повний опис лексикону говірок. І це в той час, коли Гуцульщина, на думку науковця, «є нерозораною цілиною для вивчення лексичного запасу».
Переглядів:
869
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
24.11.2011
| |
