В обласному Інституті післядипломної освіти вчителів з ініціативи громадського об'єднання «Поклик нації» проведено «круглий стіл» з вивчення і популяризації гуцульського діалекту. Серед його учасників були науковці, вчителі, представники громадськості краю. Перед зібранням знавців і шанувальників рідної мови виступив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко. Мовознавець акцентував на тому, що наразі немає усталеної думки про походження назви гуцульського діалекту, не здійснено повного аналізу ономастики Гуцульщини, не представлено повний опис лексикону говірок. І це в той час, коли Гуцульщина, на думку науковця, «є нерозораною цілиною для вивчення лексичного запасу». Треба брати приклад з Японії, переконаний Павло Гриценко. «У Японії вже десятиліттями традиційно відбувається вивчення діалектів у школі, - каже директор Інституту української мови НАН України. – У них є локальне радіомовлення, телебачення і окремі години для звучання там текстів на тих діалектах, звідки береться інформація». З цим погоджується і Василь Зеленчук, за фахом вчитель української мови, а зараз сільський голова Криворівні з Верховинщини. «Я пробував писати гуцульську абетку, - розповідає він журналістам. – Уклав її для своїх діточок. Прийдуть сусідські – їм також розкажу. А колись, ще як був студентом, разом з викладачем працював над коротким словничком гуцульської говірки». Подбати про плоди саме такої праці закликав учасників круглого столу столичний професор Павло Гриценко. Зібрані текстові та аудіо зразки мовної практики знаний філолог запропонував представити на з'їзді славістів, який відбудеться 2013 року в Білорусі. За його словами, туди з'їдуться представники 60 країн світу. Український мовознавець Павло Гриценко має надію, що учасники білоруського з'їзду славістів почують і гуцульський діалект. | 
