Понеділок, 20.05.2024, 23:34:20

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Березень 2023  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2023 » Березень » 23 » Фінансова установа з культурно-мистецькою славою: про будівлю на вул. Театральній, 27 у Коломиї (Частина 3)
20:37:46
Фінансова установа з культурно-мистецькою славою: про будівлю на вул. Театральній, 27 у Коломиї (Частина 3)

Коломийська Каса ощадності заснована 17 червня 1875 року рішенням Міністерства внутрішніх справ й відкрита для послуг коломиян 18 серпня 1875 р. Першим президентом правління каси був римо-католицький священник, декан Валерій Буш, начальником канцелярії – Саломон Весельберг, а загалом штат каси, як зазначено в шематизмі, складав 13 осіб, серед яких синдик, який відповідав за юридичні питання, 7 директорів і 2 урядники – касир і контролер. З роками число директорів каси зменшувалося, а урядників зростало, і вже в 1896 році було їх десятеро, з’явився й відділ застави з чотирма працівниками. В період Австро-Угорщини до правління каси, яке обиралося міською радою на три роки, належали представники різних професій, зокрема бачимо у списку прізвище відомого лікаря доктора Владислава Пяскевича, директора державної гімназії з польською мовою навчання Юзефа Скупнєвича, підприємця Яна Стадніченка, власника фабрики дахівок Антоні Віммера, власника аптеки «Під провидінням», посла до Краєвого Сейму Казимира Вітославського, засновника першого музею в Коломиї графа Едмунда Стаженського та інших. Щодо національності працівників, то в перших роках діяльності каси українських прізвищ не знаходимо, окрім греко-католицького пароха Іоанна Коблянського, який згадується як член правління при відкритті каси у 1875 році. Та згодом (у 1885, 1886 роках) він був президентом правління, а від 1892 і до смерті 19 жовтня 1901 р. уже безперервно виконував ці обов’язки. З часом до правління каси ввійшли й інші відомі українські діячі, зокрема тривалий час заступником президента у 1890-х – на початку 1900-х років був Григорій Кульчицький, інспектор народних шкіл, член першої управи товариства «Український народний дім». Ще довше – від 1879 до початку Першої світової війни брав участь у роботі Каси ощадності спочатку як член правління, а потім як юрист (синдик) доктор права, відомий український громадський діяч і меценат, член управи товариства «Український Народний дім» Теофіл Дембіцький. Був працівником Каси ощадності у1896 – 1914 рр. та коротко вже в умовах Польської державності й колишній театральний діяч, керівник театру товариства «Руська бесіда» Іван Біберович, обіймаючи посади спочатку ад’юнкта, згодом касира і врешті бухгалтера.

На початку діяльності Каса ощадності видавала 7 відсотків річного доходу від вкладів і отримувала 10 відсотків за кредити. На кінець 1875 року стан вкладів складав 28 946 злотих ринських і 86 цт. Мабуть, перед Першою світовою війною капітал каси був уже значно більшим, та змінили одна одну держави, й, на жаль, не знаємо, як в цей період змін діяла Каса ощадності. Відомо лише, що одразу після проголошення ЗУНР в приміщенні каси ненадовго розмістилася новостворена Окружна Національна Рада.

В Польській державі, як і до війни, до складу правління входили представники різних сфер, зокрема в 1925 році: знаний кахляр, заступник бурмістра Ігнатій Патковський, землевласник Ян Клеські, директор шпиталю Зеновій Левицький, архітектор Ян Піскозуб, катехит, греко-католицький священник о. Антін Войтіховський, директор польської гімназії Станіслав Боронь та інші.

З 1927 р. діяльність установи як Міської комунальної каси ощадності регулювалася розпорядженням президента Речі Посполитої від 13 квітня цього року. У 1932 р. каса обіцяла 8 відсотків річних на злотівковий депозит і 6 – на доларовий, про що інформує газета «Tygodnik pokucki «Zjednoczenie». В оголошенні каси йдеться й про те, що книжечка її вкладника є найкращим розміщенням капіталу, а в своїй діяльності установа вбачає не власний інтерес, а передусім вигоду для мешканців міста, а отже є простором суспільної користі. Та попри ці слова, було й таке, що містяни нарікали на керівництво каси, а всюдисущі журналісти навіть «роздобули компромат», який помістили в розлогій статті цього ж «Tygodnikа» за червень 1933 року. В ній ідеться про неспіврозмірно високу пенсію колишнього директора каси – 920 злотих, в той час, як пенсія президента Окружного суду складала 720 зл. Надто високою – 1050 зл. – була й зарплатня діючого директора після лише одного року праці на посаді, окрім того, він займав безкоштовне помешкання з опаленням і світлом вартістю 350 зл. В одному з наступних чисел часопису розміри зарплатні керівництва каси названо ще вищі: 1200 – 2500 зл. Тож журналісти запитували, яку суму одержуватиме директор, як пропрацює 20 років?! Автори статті вважали, що знизити зарплатню варто й іншим працівникам каси, тим паче, що більшість із них не мали необхідної кваліфікації. Смішним видавався журналістам аргумент, знайомий і тепер, що «треба добре платити, щоб не крали». Автори висували й вимогу обрання нової надзірної ради й проведення оцінки майна каси (згідно з оцінкою 1931 р. вартість його складала півмільйона злотих).

В період першої радянської окупації 1939 – 1941 рр. велична споруда Щадничої каси змінила своє призначення – тут розмістилася окрема прикордонна комендатура, а після Другої світової війни стала осідком Клубу ДТСААФ і Будинком офіцерів. Але у всі часи в цій споруді кипіло культурно-мистецьке життя, й більшість коломиян поспішали сюди не для збереження капіталів чи отримання кредитів, а для збагачення духовного. Про це – згодом.

 

©Наукова співробітниця Музею історії міста Коломиї

 Мирослава Кочержук


Переглядів: 71 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024