Якщо заглибитися в діалектику речей, то стає зрозуміло, що й спотворена росією історія України теж стала неформальним приводом для путіна 2014-го розв’язати війну проти нашої суверенної держави на Донбасі в оперті на тамтешні проросійські сили, а 24 лютого 2022-го – надати їй масштабного характеру. Агресор і не приховує планів повернути собі на сході й півдні України нібито «іконно русскіє» території. Хоча за масованого вторгнення з різних напрямків рашисти «не гребували» й північними областями разом із Києвом, на які скерували свою танкову армаду.

Власне, загарбники заявляли, що хочуть «освободіть от нацистов» усіх українців, а особливо – російськомовне населення. І, знаємо, декотрі ... Читати далі »

Більшість іванофранківців уявляють собі старе місто таким, як воно зображене на поштівках початку ХХ ст. Величні будівлі, розкішні крамниці, затишні вулиці… Зовсім іншим був Станиславів у першій половині ХІХ ст., коли місто ще не набуло своєї європейської елегантності. Але навіть тоді воно могло похвалитися активною торгівлею й високими гостями, а мандрівники відзначали смачну кухню і запашну каву в станиславівських закладах.

 «Темно, як у Станиславові»

На початку ХІХ ст. Станиславів був маленьким і досить незатишним містом. Немощені вулиці після дощів перетворювалися на непролазн ... Читати далі »

Коломийська Каса ощадності заснована 17 червня 1875 року рішенням Міністерства внутрішніх справ й відкрита для послуг коломиян 18 серпня 1875 р. Першим президентом правління каси був римо-католицький священник, декан Валерій Буш, начальником канцелярії – Саломон Весельберг, а загалом штат каси, як зазначено в шематизмі, складав 13 осіб, серед яких синдик, який відповідав за юридичні питання, 7 директорів і 2 урядники – касир і контролер. З роками число директорів каси зменшувалося, а урядників зростало, і вже в 1896 році було їх десятеро, з’явився й відділ застави з чотирма працівниками. В період Австро-Угорщини до правління каси, яке обиралося міською радою на три роки, належали представники різних професій, зокрема бачимо у списку прізвище відомого лікаря доктора Владислава Пяскевича, директора державної гімназії з польською мовою навчання Юзефа Скупн ... Читати далі »

У міжвоєнному Станиславові дуже популярною була цукерня Миколая Крамарчика, яка відкрилася у 1920 році. Власник переніс цей заклад із Чорткова і розмістив його на вул. Третього Мая (тепер вул. Грушевського), згодом на вул. Сапєжинській (тепер вул. Незалежності).

Кондитерською справою пан Крамарчик займався ще з 1910 року і в Станиславові встиг увійти не лише в історію кондитерської справи, а й до кримінальної хроніки.

Так, у травні 1934 року помешкання кондитера було пограбоване – вкрали ювелірні прикраси на суму близько 2,5 тис. злотих і одяг на суму 500 злотих. Винуватицею крадіжки була служниця ... Читати далі »