Урочисті святкування Дня міста почалися ще з радянських часів. Правда, тоді все було значно скромніше. Нині помпезність залежить від коштів, спонсорів, виборів. Спробуймо згадати, як Івано-Франківськ відзначав свій день народження останні 20 років.
1993-1999. Перші кроки «Урочисті святкування почалися з 1993 року, — каже екс-заступник мера Ганна Карась. — Саме тоді провели перший парад духових оркестрів, гала-концерт за участю кращих музичних колективів, свято фольклору в парку. І з того часу почали робити святкові концерти у драмтеатрі». У травні 1994-го відбулася перша науково-практична конференція «Івано-Франківськ в історії літератури і мистецтва». На ній із своїми доповідями виступали краєзнавці та викладачі. «Більше такої конференції не було», — зітхає Ганна Карась. Наступні роки святкували без особливої помпи. А от у 1998 році, коли міським головою став Зіновій Шкутяк, трохи пожвавішали. Тоді святкували з духовими оркестрами, концертом і молодіжним шоу. У 1998-му до Франківська вперше приїхав і відомий гурт — «Океан Ельзи». «З 1999 року вже виробляли концепцію свята, складали план, як усе має проходити, — згадує Ганна Карась. — Тоді ж уперше була урочиста сесія міськради, яка затвердила статут міста. Ми провели її в Ратуші. Взагалі тоді мислилося, що Ратуша надалі стане презентаційною, і всі урочисті події відбуватимуться саме там, як у символі нашої міської влади. На жаль, цього не сталося». У 1999 році для молоді вперше зробили супер-шоу, в якому взяли участь переможці фестивалів «Перлини сезону», «Червона рута», «Майбутнє України». Виступила з концертом Руслана Лижичко. Того ж року була видана книга академіка Володимира Грабовецького «Історія міста Івано-Франківська». Правда, тільки перший том, який закінчився початком ХХ століття, з другим томом щось не склалося. «У тому ж таки 1999-му ми почали вручати цінні призи від міського голови дітям, які народилися саме 7 травня, — згадує Ганна Карась. — І як ми тоді започаткували, так донині і продовжується — почесним громадянам міста дарують візочки». Загалом, як каже Карась, у 1999 році був великий комплекс заходів. До міста запросили композиторів, які представляли свої твори, організовували фотовиставки, для дітей — фестиваль «Таланти землі Галицької». Презентували класичне мистецтво, виступав соліст Олег Рябець, який має тенор-альтіно (співає високим жіночим голосом). Крім цього, у 1999 році «Перлина» спекла на День міста перший святковий торт. Торти тоді були невеличкі. Як розповідає зараз директор підприємства «Перлина» Дарія Дзюба, перший важив 6 кг. Потім їхня вага щороку збільшувалася: 8, 9, 40 кг, а минулоріч вони пекли «чудо» на 215 кг.
2000. Перша премія Франка «У 2000 році з моєї ініціативи була заснована міська премія Івана Франка, — розповідає Ганна Карась. — 7 березня міськрада прийняла рішення про заснування міської премії для письменників і журналістів, затвердили положення і список членів комісії. По-моєму, премія тоді становила 1000 грн. Першими лауреатами стали моя улюблена письменниця Неоніла Стефурак і Володимир Качкан». Того ж року в облмуздрамтеатрі відбувся концерт зірок балету, де виступали лауреати міжнародних конкурсів. Не обійшлося й без святкового концерту для молоді. Тоді місто відвідали «Океан Ельзи» та «Пікардійська терція». «У нас була налагоджена співпраця із Київською ОДА, — згадує Ганна Карась. — І завдяки їхній допомозі ми могли запросити практично будь-яких виконавців, усі відгукувалися».
2001. Перше Свято ковалів Цього року був започаткований Міжнародний ковальський фестиваль, який проводиться саме до Дня міста і триває кілька днів. Це одна з найбільших культурно-мистецьких подій і значна туристична принада, один із найбільших ковальських фестів у Східній Європі. У ковальському святі традиційно беруть участь майстри з різних областей України та багатьох країн світу: Німеччини, Польщі, Росії, Білорусі, Литви, Франції, Ізраїлю, США, Австрії, Нідерландів та інших.
2002. Конкурс пісень Як згадує нині начальник міського управління культури Мирослав Петрик, у 2002 році вперше відбувся фестиваль «Великодні зустрічі». Того року Великдень був напередодні Дня міста — 5 травня, тому вони дуже перегукувалися. У першій частині фестивалю взяли участь хорові, духовні колективи, а у другій — естрадні, популярні виконавці. Також у 2002 році відбувся конкурс пісень про Івано-Франківськ. На нього було подано 14 різних пісень.
2003. Перша пісенна збірка Після минулорічного конкурсу у 2003-му презентували збірку пісень про Івано-Франківськ. «Ми зробили окремий тематичний концерт пісень про місто, — розповідає Мирослав Петрик. — На ньому були виступи і «живих» колективів, і окремих виконавців під «мінусову» фонограму. До речі, перший твір про Івано-Франківськ написав ще на початку 1960-х Анатолій Кос-Анатольський. Твір називався «Мій рідний Івано-Франківськ», так ми назвали і збірку». Отже, 10 років тому про наше місто вже було написано 14 пісень. Зараз їх є понад 20. За словами Петрика, до 350-ліття Франківська у нього є задум записати пісні на CD-диск, а потім зробити презентацію. «Я зараз маю папку нових творів про місто, — каже начальник управління культури. — Дай Боже, щоб ми кращі твори зібрали та записали на один диск. Звісно, що низькопробні твори ми включати не будемо. Маю задум потім роздати ці диски у школи, садочки, коледжі, ПТУ, навіть в університети».
2004. Дівчата й вишиванки Того року на День міста відсвяткували і 45-річчя Державної художньої школи. «Це відбувалося на вул. Незалежності, — пригадує Мирослав Петрик. — Ми там організували урочисте зібрання всіх, хто працював і працює у школі, нагородили викладачів і ветеранів закладу. Тоді ж вони оформили виставку своїх робіт і робіт вихованців, видали буклет про школу». Родзинкою 2004 року був мистецький проект «Сорочку мати вишила мені». Захід відбувався на площі Ринок — дівчата із школи краси «Ювента» демонстрували давні вишиті сорочки. «Дуже гарно було, — розповідає Петрик. — Дівчата демонстрували українські національні строї, які зберігаються у фондах наших музеїв. А крім цього, звучали тематичні пісні — про вишивку, сорочку, кольори… У молодіжній програмі, крім франківських виконавців, виступав «Скрябін».
2005. Ретро-вечір і парад тенорів У цьому році у філармонії організували концерт бандурного мистецтва «Дзвенить бандура в місті Франковім». Крім місцевих кобзарів, запросили киян і львів’ян. У драмтеатрі тоді організували вечір ретро-музики — виступали івано-франківські виконавці, які були популярні в 1970-80-х роках. Оригінальним був і Лицарський турнір, його поєднали зі «Святом ковалів». Як згадує нині тодішній начальник управління культури Василь Олексюк, у 2005 році провели й парад тенорів за участю нашого естрадно-симфонічного оркестру. Тоді в Івано-Франківськ приїхали три київські тенори: Дмитро Попов, Олександр Дяченко та Олександр Гурець. Вони співали разом із нашим тенором — Мирославом Петриком (саме так — нинішнім начальником управління культури). Для молоді тоді запросили гурт «Мандри».
2006. Без новинок, але з зірками На виборах мера переміг Віктор Анушкевичус. Новинок у святі не було, зате новий міський голова потішив молодь концертною програмою, запросивши до Франківська італійку Ін-Грід та Олександра Пономарьова.
2007. Два дні концертів У цьому році Мирослав Петрик пригадує спільний концерт франківської чоловічої капели «Червона калина» та рівненського народного хору «Верес». Також молодь тоді відвела душу на дводенних концертах. Спершу виступали «Скрябін», ВВ і Лама, а назавтра — ТНМК, «Тік», а також франківці — «Фліт» і «Карна».
2008. Під знаком «Smokie» Тоді, за словами Мирослава Петрика, пройшов цікавий благодійний мистецький проект «Годинник світу». «Пригадую, була така громадська діячка — Еріка Вітер, представляла якусь благодійну організацію, — розповідає Петрик. — Вони зібрали кошти і за них придбали годинник, який потім встановили на приміщенні пошти, на Вічевому майдані». А найбільше цей рік запам’ятався іванофранківцям тим, що на запрошення міського голови до міста приїхав лідер гурту «Smokie» Кріс Норман. Про масштаб концерту, певно, говорити зайве.
2009. Свято футболу А от наступного року грандіозного концерту вже не було. Можливо, через те, що Віктор Анушкевичус так і не назвав спонсорів, які заплатили гонорар Крісу Норману, і навіть не озвучив суму, в яку обійшовся концерт… Зате відбулося свято вокальних мистецтв, ювілейний концерт гурту «Джаз-класік», благодійний концерт органної камерної вокальної музики. А родзинкою тоді став «зірковий» футбол. Як згадує нині начальник відділу сім’ї та гендерної політики міськвиконкому Ростислав Микитюк, представники мерії грали проти команди «Маестро». То була збірна українських гуртів: ТНМК, «Тартак», «The Вйо», «Dazzle Dreams», інших. І на той час вони вже були настільки зіграні, що скрізь вигравали. А от з нашою владою зіграли внічию — 4:4.
2010. Багато опери «Цей рік був чи не найцікавіший, — вважає Мирослав Петрик. — Адже тоді відбувся гала-концерт на вшанування пам’яті Ірини Маланюк, співачки з Івано-Франківська, яка була солісткою Віденської опери та покорила весь світ. Виступали ІNSО-Львів (Інтернаціональний новий симфонічний оркестр), співаки із Львівської та Київської опер. Були гості з Вашингтона та Вроцлава. Взагалі, це вперше в Івано-Франківськ були запрошені співаки такого високого рівня». Ще згадаймо виставу «Глорія» у виконанні театру вогню «Воскресіння» (Львів), яку вони ставили на ходулях, ввечері, під час дощу. «Дощ тоді підсилив виступ, — зауважує Петрик. — Це була феєрія, таке собі нічне дійство, яке завершилося майже опівночі». Не обійшлося і без молодіжного концерту. Того року молодь потішив гурт «Dazzle Dreams».
2011. Фестиваль для молодят Минулий рік запам’ятався започаткуванням ще одного нового фестивалю — «Весільні візерунки». Його робили для молодих пар, які одружилися саме в День міста. Їх вітали від імені міського голови, вони знімали собі побажання з Дерева щастя, проходили по символічному рушнику щастя. А от замість концерту молодь обмежили дискотекою. Кажуть, економили кошти на 350-річчя. Чи воно виправдалося, побачимо вже скоро. ТЕТЯНА СОБОЛИК
| 
