Четвер, 23.05.2024, 05:03:28

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2019 » Травень » 14 » Галицькі просвітяни
14:44:16
Галицькі просвітяни
Минулого року вийшла друком моя книга «Зоря «Просвіти» над Галичем» (Івано-Франківськ,- 2018 р. 152 стор.). У ній на основі архівних та історичних джерел, а також спогадів старожилів розкривається діяльність місцевого товариства «Просвіта» від часу його заснування у 1901 році до 1939 року. У висновках до книги я зробив узагальнення, що керівниками «Просвіти» у Галичі були люди приїжджі, які і організовували тут просвітянську роботу. З наведеного в кінці книги списку як підтвердження цієї думки, видно, що так і було.
Проте якщо б не було активних галичан, то кого б ці організатори вели за собою? Я так хотів, щоб хтось із галичан цю мою тезу спростував, але знову ж, як і при написання книги, наткнувся на незрозумілу для мене байдужість містян. Звісно, у пошуку історичних джерел і вона мене не може зупинити. Тому зараз, збираючи відомості про відомих галичан - уродженців цього славного міста, я за сторінками згаданої книги вирішив укласти короткий біографічний довідник активістів «Просвіти», котрі були родом із Галича. Для зручності користування його укладено в алфавітному порядку. Якщо родичі мають доповнення про згаданих осіб, прошу поділитися. Бо ці люди, на відміну від нашого покоління, хотіли щось робити.
Бат Степан, син Івана і Євдокії, уроджений 31.10.1910 р., – господар , скарбник міського осередку за головування Осипа Яновича. Проживав на вулиці За Дністром. Пізніше входив до виділу «Просвіти» (1938 р.).
Березюк Марія (з дому Комарницька), дочка Олекси і Юлії уроджена 15.06.1910 р. – секретар виділу «Союзу українок» в Галичі станом на 02.09.1936 р., дружина Стефана, члена товариства «Рідна школа» у 1934 році, скарбника філії «Просвіти» у 1936 році.
Бродович І. (ім’я не встановлено) – один із членів засновників «Просвіти у Галичі у 1901 р. (за книгою «Міста і села Галицького райну»). На жаль, більше жодної інформації про нього не знайдено.
Водославська Стефанія (з дому Сівецька), дочка Петра і Йосифи, уроджена 01.09.1897 р. - член контрольної комісії товариства «Просвіта», організаційний референт «Союзу Українок» у 1936 р., голова місцевого осередку «Союзу українок» у 1938 році, дружина ветлікаря Петра Водославського, члена товариства «Сільський господар», активного просвітянина Галича.
Герасимович Теофіл, народився у 1859 році - активний галицький діяч, один із засновників місцевої «Просвіти». Він був заарештований за доносом місцевих москвофілів царськими сатрапами під час Першої світової війни і відправлений до станіславської тюрми. Тільки щасливий випадок унеможливив його вивіз до Росії, як це було з іншими відомими патріотами. Після Першої світової війни Т. Герасимович уже не брав активного участі у просвітній роботі, хоча і був учасником окремих засідань, підтримуючи роботу її молодших членів. У старшому віці він у себе вдома читав газети та книжки людям, котрі любили до нього заходити. Помер у 1934 р, похований на старому галицькому цвинтарі.
Гаєцький Теодозій, магістр, адвокат, аплікат, проживав у Галичі на вулиці Сокола. Секретар філії «Просвіти» в Галичі у 1938 році.
Дрозд Іларій (інший варіант імені Гіларій) – один із членів засновників «Просвіти у Галичі у 1901 р., батько Зенона та Ярослава. Інформація про них наступна: Дрозд Зенон, син Гіларія і Гелени, уроджений 01.11.1909 р. в Галичі був бібліотекарем, а Дрозд Ярослав, син Гіларія і Гелени, уроджений 17.11.1906 р.- членом управи.
Корчинська Ангеліна, дочка Василя (з дому Петраш), 1908 р.н., - учителька, навчалася у гімназії сестер Василіянок у Станиславові, дружина Івана Корчинського – активіста громадського життя Галича. 1930 р. у неї було проведено обшук (вона тільки закінчила учительську семінарію). У 1940 році, після арешту чоловіка, її з двома дочками було вислано в Актюбинську область (Казахстан). Після повернення працювала учителем та директором Галицької школи №2. Померла у 1987 р., похована на цвинтарі на Заріці.
Маретова Стефанія (з дому Сівецька) - голова жіночої секції при товаристві «Просвіта», пізніше голова «Союзу українок» Галича (1927 р. ). У 1937 р. вона - заступник виділу «Просвіти». Дружина Григорія Марета, колишнього старшини УГА, який у Галичі був директором Повітового союзу кооперативів, а також урядовцем кружка «Рідної школи» та «Просвіти». За головування В. Скрентовича, він якийсь час був секретарем товариства.
Масляк Олекса, син Данила і Павліни, уроджений 18.11.1907 р.н. - приватний урядовець, мешкав на вулиці Сокола, 30. У 1935 році входив до Секції «Молоді української», яка діяла при філії «Просвіти». У 1938 році - член контрольна комісії філії «Просвіти» в Галичі. Ми знаємо, що Масляки – це давнє галицьке прізвище, але відносно цього його носія маємо інформацію, що О.масляк походив із с. Бринь.
Меркун Осип – адвокат, секретар товариства «Просвіта» у 1928 р. за головування о. Романа Лободича. У 20-тих роках прихильник УНДО, голова Повітового народного комітету цієї партії (1933 р.). Пізніше вибраний головою Товариства «Просвіта» на загальних зборах 4 падолиста 1937 року. Однак незабаром переїхав до Перемишлян, де очолив місцевий осередок УНДО.
Мигаль Осип, син Івана і Кароліни, уроджений 19.09.1886 р. в Галичі – господар у виділі «Просвіти».
Мончук Осип , син Захара (листоноші поштового) та Марії, 1911 р. н. освіта незакінчена вища педагогічна. Заарештований 29 вересня 1930 року під замітом підпалу митрополичого бараку та приналежності до УВО (звільнений у грудні). Пізніше член ОУН, перший комендант міського осередку у 1934 р. Заарештований 26.11.1939 року органами НКВД. Звинувачення: член ОУН, розповсюджував націоналістичні листівки. Станіславським обласним судом 04.11.1940 року засуджений на 10 років позбавлення волі. На святі «Сокола» у 1936 року згадується Оля Мончуківна - «районова коменданта жіночих відділв «Сокола», можливо, дружина Осипа.
Ольшанівський Карл - «майстер муляровий», секретар, а пізніше бібліотекар місцевого осередку Товариства за головування Ярослава Гузара (1924 р.), член виділу товариства «Просвіта» у 1925 р. за головування Володимира Левицького, батько відомого правозахисника Ігоря Ольшанівського, який після Другої світової війни мешкав у США.
Попель Йосиф (1818 -1888) - «горожанин Галича, багаторічний член громадської ради, член товариства «Просвіта», батько священика о. І. Попеля, пароха у Довгополі на Гуцульщині. Щоправда, тут мусимо уточнити, що Й. Попель є уродженцем с. Медуха, але одружився у Галичі з Анною Заклінсько.
Сегін Володимир, син Пантелеймона та Юлії, уроджений 6 грудня 1899 року - працівник кооперативи, бібліотекар «Просвіти» у 1925 р., пізніше член виділу. У 1930 році у нього проведено обшук через приналежність до УВО. У 1935 року входив у першу п’ятірку оунівців Галича.
Сегін Іван, син Онуфрія і Гелени, уроджений в 1880 р. – заступник голови міського осередку за головування о. Миколи Яновича.
Сівецька Єлизавета – член виділу товариства «Просвіта» у 1925 році, пізніше секретар «Просвіти» за головування о. Т. Самотулки, дружина вчителя місцевої школи Балицького Фердинанда, колишнього сотника УГА.
Скрентович Володимир, син Стефана і Теклі, уроджений 11.10.1885 року, емеритований учитель, мешкав на вулиці Замлиння, 36. Заступники голови товариства «Сільський господар» у 1937 році, голова галицької філії «Просвіти» в 1936 -1938 рр.
Скрентович Юрій, студент права, який тимчасово мешкав в Галичі у 1935 році, тоді ж входив до секція «Молоді української», яка діяла при філії «Просвіти».
Стебновський Ярослав – член виділу товариства «Просвіта» у 1925 р. У 1933 році входив до числа старшин Сокола-Батька у Львові, урядовець Земельного Банку Гіпотетичного. З 1944 р. - на еміграції.
Чемеринська Анна, дочка Федя і Марти (за іншими даними Марії) Бродович,уроджена 26.12.1913 р. - член управи товариства «Просвіта», пізніше бібліотекар місцевого осередку «Союзу українок у 1936 р.
Чемеринський Петро – емеритований австрійський службовець. За часів ЗУНР входив до Станиславівської повітової ради, у 1925 р. заступник голови товариства «Просвіта», пізніше член ревізійної комісії місцевого виділу.
Яворівський Корнило з Галича – секретар філії «Просвіти», вибраний 4 листопада 1937 року на загальних зборах товариства.
Янович Корнелія, 1892 р.н. - вчителька, працювала у Залукві та Галичі, у 1927 році вона здала державний музичний іспит у Львівській консерваторії, член виділу товариства «Просвіта» у 1932 р. за головування Володимира Левицького. Померла у 1977 р.
Янович Осип – син Миколи та Анни, уроджений 17.08.1897 р., закінчив гімназію, а за нею університет, де здобув юридичну освіту. Голова міського осередку «Просвіти», заарештований 10 жовтня 1930 р. (звільнений у грудні). Був директором Українбанку (Кредитного банку) у Галичі. У 1937 році вибраний заступниками виділу Товариства «Просвіта». Після війни був директором кінотеатру у Львові, але потім повернувся до Галича, де і помер.
Янович Теофіл – купець, Янович Теофіл, син Миколи і Анни, уроджений 17.01.1883 р. Був членом засновником товариства «Просвіта» у Галичі, але пізніше покинув місто і працював у Народній Торгівлі у Теребовлі, Збаражі і Мостиськах. До Галича повернувся після Першої світової війни, був членом виділу «Просвіти» у 1925 році. У 1933 році – прихильник УНДО, член виділу товариства «Рідна школа». У 1935 р. обраний членом контрольної комісії місцевого осередку «Просвіти», а у 1936 р. входив до повітового виділу товариства. Помер у Галичі у 1953 році.
Юркевич Володимира, дочка Володимира і Параски, уроджена в Галичі 19.11.1910 р.- член контрольної комісії. У документах згадується також Марко Юркевич, активіст галицького товариства «Сокіл».
Зрозуміло, що інформація про перелічених вище осіб було б ширшою, якщо б відгукнулися їхні родичі. Також було б добре доповнити дані відомості фотографічним матеріалом, бо знаємо, що багато галичан у сімейних альбомах зберігають старі світлини, але не дуже поспішають ними поділитися. А час минає, одне покоління змінює інше, залишаючи майбутньому «буденну і сіру» історію міста. Галич втрачає свої позиції одна за одною. І виникає запитання: а що ми залишимо нащадкам? Але щось мусить дати Галичу поштовх для розвою. І роль галичан у цьому процесі, я переконаний, не остання.
Іван ДРАБЧУК

Переглядів: 353 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024