В арт-холі «Кайрос» лікаря, мецената та громадського діяча Ольги Богомолець 5 квітня відкрилась виставки майстра з Гуцульщини Василя Бовича «Дідизна» за участі мистецтвознавців, представників рідновірства, діячів культури, фольклористів. Виставка триватиме до 17 квітня. На ній представлено понад 80 робіт сучасного декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини, вирізьблених з дерева та присвячених прадавній язичницькій та християнській духовності українців. Косівський митець Василь Бович відзначається унікальним стилем і використовує особливу техніку різьблення по дереву – графіку в дереві. Крім, власне, різьби, застосовується тонування, аплікація писанковою шкарлупою, декорування штучними кораликами та перлами. Багато з них зберігаються в українських музеях та приватних колекціях. «Дідизна» – це особливе тематичне зібрання робіт автора, які представляють поєднання християнської символіки з народними віруваннями і відображають явище двовір’я, поширене віддавна серед народу. Василь Бович багато років присвятив вивченню особливостей вірувань давніх українців, язичницькій і християнській символіці та втілив це у дереві. За словами митця, через свої роботи він прагне повернути співвітчизників до витоків духовного джерела та донести краплини української обрядовості, звичаєвої культури майбутньому поколінню. Він протиставляється поняттю «християнської цивілізації», наголошуючи на значенні природи для життя людини. На презентації митець навіть відмовився говорити у мікрофон, відокремлюючи таким чином себе від цивілізації. Він заперечує термін «язичницькі» символи, наголошуючи на визначенні «рідна віра». Д-р філос. наук Галина Лозко, волхвиня Об’єднання рідновірів України, відзначила творчість В.Бовича у дусі рідновірства, але також наголосила на наявність у ній християнських символів, зокрема, хреста. За її словами, накладання декількох символів – язичницьких і християнських – характерне для творчості Бовича. А дерево є традиційним матеріалом давньоруського мистецтва. Представлена збірка власне відображає давню боротьбу християнства з язичництвом. На думку жерця Володимира Шаяна, Гуцульщина становить особливий регіон, в якому найкраще збереглась давня язичницька традиція. Саме з цієї землі рідновіри прагнуть відродити свій світогляд та позбутися стереотипів про культурну меншовартісність «рідної віри» у порівнянні з християнською. |
