Катерина Гаврилів з Болехова, що на Прикарпатті, 11 років боролася у підпіллі. Членкинею ОУН вона стала у 1939-му році. Також жінка працювала повітовою в Українському Червоному Хресті.

Підпільниця пригадує, як вперше довелося прооперувати повстанця, пише Суспільне Карпати.

"Руки трясуться, ноги трясуться. Беру я, розрізаю якраз на тому місці, де та куля. Коли я розрізала, а скальпель стукнув у залізо, у ту кулю. Я тоді взяла скальпель, відклала його, так добре натиснула, і куля скочила на два метри. Тільки куля вийшла, як той поранений сідає. Я його прошу, щоб ліг. Йому куля потрапила у нерв, тому він страшно кричав. Він зірвався і хотів мене цілувати за те, що я зробила. Та операція принесла мені славу", - розповідає Катерина Гаврилів.

З Організацією українських націоналістів доля Катерину пов'язала у 1938-му році. Тоді вона зі своєю сестрою була у Варшаві. Раптом Катериною Гаврилів зацікавилася жінка, яка там очолювала ОУН. Вона запросила її в студентську громаду. Там вона працювала до 1941-го року. Пізніше дівчині повідомили, що українців відправлятимуть у Львів, де створили підпільну ОУН. Саме там Катерині запропонували залишитися. Пізніше жінка отримала скерування у Стрий працювати друкаркою в окружного провідника.

"Коли я вже в проводі працювала, то одного дня ми прийшли на роботу. Десь за годину німці взяли в облаву провід і арештували. У той час організація ослабла. Багато людей арештовували. Мельниківці працювали з німцями. Саме тоді почалася справжня підпільна робота", - пригадує Катерина Гаврилів.

Згодом Катерина пройшла курси медсестринства, а у 1943-му році почала працювати у Червоному Хресті.

Катерина Гаврилів пригадує, як допомагала хворим на тиф.

"Коли я прийшла туди, то було одне страхіття. Я дійшла до тієї хати. Там крики страшні. В одних тиф закінчується, вони кричать, що хочуть їсти. Інші – в страшних гарячках, кричать: "Треба стріляти!". Привиджується, бо температура страшна. То було справжнє пекло", - каже жінка.

Катерина Гаврилів 20 років працювала у лісокомбінаті полірувальницею. Вже понад пів століття жінка живе у Болехові на Прикарпатті. У жінки - троє дітей, п'ятеро внуків, 14 правнуків та двоє праправнуків.

У серпні 2020-го року Катерина Гаврилів відсвяткувала 100-річчя.

"Я виконувала роботи, які були потрібні Україні", - додала вона.