Карпатське село Прокурава неподалік Косова — центр гуцульського ложкарства, одного з найдавніших ремесел і частини обрядової культури гуцулів.

Покоління місцевих майстрів здавна робили дерев’яні ложки і з того жили. У роду ложкаря Романа Гуцуляка майстрів не було, втім він, аби продовжити місцеву традицію, опанував ремесло самотужки. Відтоді Роман відмовився від поїздок на заробітки за кордон. Сьогодні він працює у домашній майстерні, а за кордон їздять вже його ложки, пише Ukrainer.

Прокуравські хати розкидані серед гір. В одній з них живе ложкар Роман Гуцуляк. У своїй невеличкій майсте ... Читати далі »

Майже 45 років в палаці культури «Мінерал» функціонує народний музей історії і трудової слави ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». У його залах виставлено понад 700 експонатів. Більшість – унікальні.

Експозицію музею становить історія розвитку гірничої, хімічної і нафтохімічної промисловості в Калуші, історія діяльності підприємств, розвитку соціальної інфраструктури, міжнародних зв’язків та розлога інформація про фахівців нафтохімічного підприємства.

5 червня 1975 року на спільному засіданні адміністрації і профспілкового комітету Калуського хіміко-металургійного комбінату було прий ... Читати далі »

У Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини оновили залу кераміки в рамках проєкту «Інтерактивний музей».

Відтепер в Музеї можна не тільки споглядати експонати за склом та слухати розповідь екскурсовода, а й самому бути дослідником та взаємодіяти з новітньою експозицією.

«Торкатися до керамічних експонатів, зазирати у шухляди, грати в ігри та пройти квест – все це та ще багато цікавого пропонують відвідувачам інтерактивної експозиції, що сьогодні відкрилася в Косівському музї народного мистецтва та побуту Гуцульщини», – йдеться на сторінці Ін ... Читати далі »

У меморіальному музеї «Калуська в’язниця» відбувся лекторій «Історія ОУН», присвячений 92-ій річниці з дня створення цієї організації.

Присутні на заході учні, студенти та громадськість міста мали можливість почути доповіді, присвячені діяльності ОУН, як на теренах Калущини, так і всієї Галичини, повідомляє у соцмережі Комунальний заклад музейно-виставкового центру, інформують "Вікна"

На початку модератор заходу – старший науковий співробітник Меморіального музею «Калуська в’язниця» Олег Відливаний мав доповідь на те ... Читати далі »

У лісі біля села Тисів місцеві активісти натрапили на місце, де ймовірно базувалась особлива сотня УПА – «Вікторія». Дослідники кажуть, знайшли ціле містечко, де проводилися особливі вишколи, адже бійці сотні мали завдання знищувати верхівку вермахту й НКВД.

Недавно на тому місці розкопали ще й дуже цінні документи й рукописи, пише Репортер.

Англія навчила любити Україну

«Отут, на цьому пагорбі, зо 20 років тому викопали докуме ... Читати далі »

В літературі описано немало розкішних коштовностей, які принесли своїм власникам лише нещастя – пише “Західний кур’єр”.

В історії нашого краю теж фігурували такі «нещасливі» прикраси. В 1935 році Гелена Барта, селянка з Побережжя (нині село Тисменицького району), працювала на власному полі й знайшла золотий перстень.

Зрадівши знахідці, жінка поїхала до Станиславова і показала її місцевому ювелірові. Той нетямився від здивування, адже це була унікальна коштовність XVI століття, яка мала не лише матеріальну, а й історичну цінність.

... Читати далі »

За німецької окупації в Стани­славові «вершками суспільства» вважалися німці з Німеччини та фольксдойчі – місцеві жителі, які мали німецьке коріння  – пише “Західний кур’єр”.
Українці й поляки були суттєво обмежені у правах, а найбільше потерпали від німецької влади євреї. В Станиславові відчувалася суттєва нестача продовольства. Для населення запровадили карткову систему, і за картками можна було придбати лише обмежений набір продуктів – маргарин, молоко, олію, картоплю, буряки.
Причому отоварити ті картки можна було лише у державних крамницях, до яких була приписана конкретна родина. Щоправда, працювали й приватні крамниці, але ціни на продукти в них були недоступними для переважної більшості населення. Дефіцитним товаром став цукор, а також його замінник сахарин, який одразу ж став ходовим товар ... Читати далі »