В літературі описано немало розкішних коштовностей, які принесли своїм власникам лише нещастя – пише “Західний кур’єр”.

В історії нашого краю теж фігурували такі «нещасливі» прикраси. В 1935 році Гелена Барта, селянка з Побережжя (нині село Тисменицького району), працювала на власному полі й знайшла золотий перстень.

Зрадівши знахідці, жінка поїхала до Станиславова і показала її місцевому ювелірові. Той нетямився від здивування, адже це була унікальна коштовність XVI століття, яка мала не лише матеріальну, а й історичну цінність.

Ювелір придбав перстень, але пані Барта недовго тішилася прибуткові. Їй довелося постати перед судом за привласнення перстня, адже він належав державі. Судді виправдали селянку, але на вимогу прокурора справу поновили. І хоч при повторному розгляді справи жінку знову випустили на свободу, це вилилося для неї у довгу й виснажливу судову тяганину.

Ще одна прикра пригода з коштовністю трапилася в 1931 році. До ювелірної крамниці пана Раґера на вул. Сапєжинській зайшла елегантна пані й попросила показати їй кілька перстнів. Ювелір шанобливо обслужив клієнтку, вона оглянула коштовності, але так і не прийняла рішення про покупку.
І лише після того, як багато вбрана дама покинула крамницю, власник помітив, що бракує одного перстня з діамантом за 550 злотих. Раґер звернувся до поліції, розпочалося слідство. Незважаючи на те, що преса проявила велику делікатність і не називала прізвища елегантної крадійки, можна не сумніватися, що про її особу швидко дізналося все місто.

Підготувала Олена БУЧИК