На першому в 2021 році засіданні вченої ради Національного заповідника «Давній Галич», яке відбулося 1 лютого, науковці заслухали й обговорили звіт про роботу установи за 2020 р., розглянули й затвердили план роботи на наступний рік, а також теми, напрями й дату проведення наукової конференції «Галич і Галицька земля в історії Європейської цивілізації».

Відкрив засідання заступник генерального директора з наукової роботи, к.і.н. Семен Побуцький. Він проаналізував діяльність установи в минулому році, відзначив успіхи, яких вдалося досягти колективу заповідника, окреслив напрямки роботи на наступний рік. Семен Омелянович повідомив, що торік складено 46 актів обстеження технічного стану пам’яток, за відсутності ... Читати далі »

Барвінські належать до одного з найстаріших польсько-українських родів. Цей рід має значні заслуги в розвитку української духовності, науки, освіти та шкільництва. Традиція вважає їх початком ХІ ст. (перший Барва — позашлюбний син польського короля Лєшка Білого), походження, правдоподібно, з Литви. В Галичину прийшли разом з військами Казимира III.

Від галицького бібліографа І. Левицького дізнаємося, що рід походить із села Барвінок коло Дуклі (тепер Польща, повіт Кросно). Щоправда, Володимир Барвінський пише, що його родина належала до численних русько-литовських родів, які наприкінці XVI–на початку XVII ст. проживали на Поліссі, Поділлі, північній частині Волині тощо, але можливо саме у східній частині Полісся, припускає на ... Читати далі »

«Ще у 30-х роках Ворохта приваблювала заможних людей із Польщі. У 1933 році місцеві любителі спорудили 25-метровий трамплін поблизу вокзалу, котрий дотепер, на жаль, не зберігся. Землю для першого трампліна надала родина Мочерняків. У 1936-му спортивний клуб Польщі збудував для себе трамплін уже на 50 метрів…».

Так починається найбільший розділ під назвою «Ворохта – перлина Карпат. Матеріали до історії» історико-документальної книжки голови Кременецького районного фізкультурно-спортивного товариства «Колос» (Тернопілля) Василя Галевича «Стрибки на лижах із трампліна та лижне двоборство в Україні», що побачила світ наприкінці минулого року. Це вже друге видання такої праці, в як ... Читати далі »

Сумних Різдвяних Свят українцям, на жаль, не бракувало. Укладачі збірників народних колядок сьогодні часто включають до них знаний текст «Сумний Святий вечір в сорок шостім році…», який є відгуком на події післявоєнного часу та нову хвилю комуністичних репресій. Однак дослідникам історії  визвольних змагань на Прикарпатті періоду гітлерівської окупації відомими також є дещо раніші у часі події, які теж пов’язані з колядою  і сталися на Коломийщині одразу по традиційних зимових святах 1942 року.

Узимку 1942 року активісти підпільної коломийської молодіжної організації ОУН гостро потребували коштів на організаційні цілі і вирішили залучити їх через пожертви населення під час традиційної Різдвяної коляди. ... Читати далі »