Понеділок, 27.05.2024, 02:25:23

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Травень » 12 » Як змінився Івано-Франківськ за сто років. Будинок Хане Ланди ІІ
14:59:51
Як змінився Івано-Франківськ за сто років. Будинок Хане Ланди ІІ

Історія Станиславова ХІХ століття умовно поділяється на два періоди: до і після пожежі 1868 року. Зберіглося багато документів, спогадів, фотографій, які висвітлюють «післяпожежну еру». А ось перша половина століття ще мало вивчена і про міське життя ми маємо лише уривчасті відомості. Навіть на простеньке питання – хто був найбагатшою людиною старого Станиславова – не так то й легко дати відповідь. Але ми спробуємо.

За критерій заможності візьмемо нерухомість. Перший чотириповерховий будинок у місті звів Абрагам Регенштрайф у 1835 році (Галицька, 29). Але його перевершила єврейка Хане Ланди, яка володіла цілим кварталом у центрі. Теперішні будинки №11, 24, 26, на Січових Стрільців стояли на її землях. На протилежному боці вулиці, де нині поштамт, пані розгорнула висотне будівництво. У середині 1840-х вона спорудила там дві великих триповерхових кам’яниці, що на тлі дерев’яної забудови старого Станиславова виглядали ледь не хмарочосами.

На старій поштівці бачимо вулицю Смольки – теперішню Бачинського. Ліворуч стоїть найбільший будинок Хане Ланди. Він був надзвичайно довгим і поділяв нинішній Вічевий майдан на дві половини. Вікна західного фасаду виходили на плац принцеси Гізели, східного – на плац Франца Йосипа.

Верхні поверхи здавались під житло, а внизу були численні торгові заклади. У 1860-х тут відкрилась перша станиславівська кав’ярня, а на початку ХХ століття працювало торгове представництво знаменитої фірми «Зінгер», яка випускала швейні машинки. На жаль, ця велична кам’яниця була знищена під час Першої світової. Влітку 1917-го через Станиславів відступали підрозділи російської армії. П’яні, деморалізовані солдати вийшли з-під офіцерського контролю та влаштували грандіозний погром, що супроводжувався чисельними підпалами. Будинки Хане Ланди геть вигоріли, залишились тільки кам’яні остови. Хоча, тоді вони належали вже іншому власнику – Пінкасу Якубу Горовіцу.

Після війни руїни викупило станиславівське греко-католицьке єпископство. Однак, розбирати завали ніхто не поспішав – церковники не мали грошей, аби забудувати територію. А міська влада планувала об’єднати дві площі в одну, для чого треба було прибрати з середмістя руїни. Але й тут усе впиралось у фінанси, адже безкоштовно єпископство ділянку не віддавало, а назбирати необхідну суму для викупу магістрату все ніяк не вдавалося. Компромісу досягли лишень у грудні 1935 року. Місто продало поштовому відомству частину площі генерала Галлера (колишній плац принцеси Гізели) для спорудження там поштамту. За виручені кошти купили в єпархії ділянку та почали впорядкування центральної площі, яка перебувала у жахливому стані. Доказом того є повна відсутність польських поштівок із видами теперішнього Вічевого майдану – там просто не було що показувати.

Остаточно забудували цю територію лише у 1968 році. За проектом архітекторів Володимира Лукомського та Леоніда Попиченка до головпоштамту додали праве крило, яке завершувалось восьмиповерховою вежею телефонно-телеграфної станції.

Старше покоління добре пам’ятає, що верхівку будинку прикрашав алюмінієвий профіль Леніна. Його облюбували місцеві голубі і незабаром той «вождь» мав, м’яко кажучи, нефотогенічний вигляд. Директору поштамту почали надзвонювати з обкому – вимагали негайно відмити. Але двірники навідріз відмовлялися лізти на дах і ризикувати життям. Ситуацію врятував один молодий інженер, який приробив до конструкції шарніри. Вночі профіль опускали на дах будинку, де на нього вже чекав двірник із губкою, а зранку він чистий знову сяяв над містом.

У 1990 році Леніна опустили востаннє.

Іван Бондарев, Михайло Головатий


Переглядів: 415 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024