Працювати над історією поховань вояків Першої світової війни калуський краєзнавець Василь Фіцак розпочав ще в 2016 році.
Тоді він п’ять днів присвятив ідентифікації прізвищ загиблих на бетонних хрестах старого цвинтаря. Краєзнавцю вдалося встановити 725 осіб, які були представниками різних армій. Зараз дослідження систематизовані та оцифровані. А вже незабаром буде презентований укладений фотокаталог.

У коментарі «Вікнам» калуський краєзнавець Василь Фіцак зазначив, що серед полеглих є австрійські, українські, польські, російські вояки. Поховані і 115 людей цивільного населення Калуша, з яких тільки троє ідентифіковані: двоє представників сім'ї Рубчаків та Іваницька, розповідає Василь Фіцак:

— Це калуські прізвища. І під одним із хрестів написано 112 осіб цивільних. Швидше за все це був арт-обстріл, коли загинула велика кількість мирного населення.

Через Галичину в свій час пройшло багато битв. Величезні втрати були з обох протиборчих армій. Часто не розуміли, що з такою великою кількістю втрачених життів робити, тому ховали просто на полі бою в окопах, ямах, воронках, тощо. До поховань залучали місцеве населення.

Краєзнавець зауважив, що після Першої світової війни, у 1926 році сформували два центри поховань: військових осіб і цивільного населення.

Наразі дослідження укладені, оцифровані та систематизовані. До роботи над фотокаталогом долучився старший науковий співробітник меморіального музею «Калуська в'язниця» Олег Відливаний, який погрупував та систематизував дані. На даному етапі готується макет обкладинки. Презентація фотокаталогу про загиблих у Першій світовій війні, які поховані на старому цвинтар Калуша, відбудеться в кінці січня — початку лютого.

Загалом краєзнавець дослідив 725 поховань. Зі 115 цивільних  поховань 112 не ідентифіковані і 3 — відомі. 93 могили невідомі взагалі. Серед 233-х похованих  австроугорських солдат 43 — не ідентифіковані та 190 — встановлені. Серед 143-х німецьких поховань 101 — неідентифіковане. Серед російських поховань 78  — неідентифіковані  і 54 — відомі.