150 років тому — 10 січня 1871 року — в галицькому містечку Броди у повітового судді Лонгина Рожанковського і його дружини Осипи (із Шухевичів) народився перший син, якому при хрещенні надали ім'я Маркел, що на латині означає "войовничий".

І хоча довга життєва нива Маркела Рожанковського перетиналася з майже десятком різних воєн і сам він понад два десятиліття був військовослужбовцем, при цьому все життя займався наймирнішою справою — лікував людей.

Давні галицькі роди Шухевичів і Рожанковських дали українському суспільству не лише шанованих греко-католицьких свя ... Читати далі »

Такого обряду нема більше ніде в Україні. Вже багато років поспіль 14 січня у рогатинському селі Липівка відбувається давній звичай віншування і в’язання Василів сіном. І ще тут виконують столітню обрядову пісню старослов’янською мовою, мають до пів сотні своїх повстанських пісень, а колядки, які співають, теж лише їхні, унікальні.

Сам Бог велів

Тут майже в кожній хаті живе Василь, а якщо нема Василя, то є Василина. Так жартують про Липівку місцеві люди, бо Василів тут справді дуже багато. Навіть старосту села так звати. Тож сам Бог велів відродити у Липівці давній обряд віншування і в’ ... Читати далі »

9 січня 1792 Катерина Коссаковська продала місто за 2 млн золотих брату Антону-Проту Потоцькому.

У 1780-х Станиславів належав графині Катажині Коссаковській, що походила з Потоцьких, інформують "Вікна" з посиланням на сайт "ПіК".

Викупивши місто, вона планувала повністю перебрати владу у місті в свої руки, щоб зробити його головним оплотом польської культури на південній території Речі Посполитої. Та не пройшло і року, як всі її плани були знищені. Польща програла у великомасштабній війні, після чого одразу ж була поділена між кількома державами, серед яких була і ... Читати далі »

За потреби довідатись якісь дані про Івано-Франківськ, скажімо, площу чи кількість населення, нині ми першим ділом дивимось у пошуковику, який скеровує до Вікіпедії, пише Репортер.

До настання цифрової ери основними джерелами довідкової інформації були енциклопедії. У різні епохи інформацію про наше місто друкували різні довідники – австрійські, польські, радянські. А який був першим?

У далекому 1786 році польський граф Еварист Андрій Куропатницький видав монографію «Географія або докладний опис королівств Галичини і Володимирії». В ній подані короткі довідки про міс ... Читати далі »

Недавно франківці створили та запустили у Телеграмі бота – гід Stanislav. Усі охочі можуть його активувати та дізнатися, де у місті можна поїсти, відпочити, чогось випити або ж просто пройти декілька квестів.

Stanislav здатен розважити як туристів, так і місцевих, пише Репортер.

Ми за ідею

«Я багато де був – в різних містах, краї­нах, але Франківськ я люблю найбільше, – говорить Сергій Дубей, к ... Читати далі »

Діяльність комуністичної партії в Станиславові розпочалася задовго до початку радянської окупації. Зокрема активність її представників фіксували в нашому місті ще за часів Другої Речі Посполитої – пише “Західний кур’єр“

Тоді комуністична пропаганда вважалася злочином і каралася за всією строгістю закону. Так, у 1926 році перед станиславівським Окружним судом постав такий собі Міхал Шехтер, якого звинувачували в антидержавницькій діяльності за статтею 97 тодішнього карного кодексу. Звинувачуваний розповсюджував у місті та околицях листівки й афіші, які прославляли радянський устрій. На вул. Угорницькій Шехтера вислідила поліція. Провівши обшук, стражі порядку виявили, що затриманий мав при собі кілька листівок та а ... Читати далі »

“Західний кур’єр”. продовжує розповідь про чистоту та впорядкованість Станиславова у різні історичні періоди, зокрема на початку ХХ століття та за часів Другої Речі Посполитої.

Боротьба з брудом… і запахами
На поштівках початку ХХ століття наше місто виглядає затишним та ідеально чистим. Шкода руйнувати цей романтичний образ, але насправді Станиславів був досить брудним і повітря на міських вулицях не завжди було чистим та мало приємний запах. Саме у цей період місто набуло справді європейського лиску – впорядковувалися вулиці, закладалися нові газони, зводилися фешенебельні будинки й відкривалися елегантні крамниці та ресторани. Головний «фізик» (санітарний лікар) міста Станіслав Куб ... Читати далі »

Колекцію речей бойківської культури у 130-річній хаті облаштувала родина Лучківих. Помешкання перенесли за дев’ять кілометрів зі села Старий Мізунь, що у Вигодській громаді.

Кореспондентам Суспільного Карпати власниця будинку Оксана Лучків розповіла, що колись у цій хаті жила родина її чоловіка. Приміщення частково вдалося відновити.

На все витратили приблизно три роки, і за цей час повністю облаштували дві кімнати. Оксана Лучків каже, що все в будинку розставляють відповідно до розповідей її свекра, який до шести років жив у цій хаті.

... Читати далі »

У січні 1932 року помер станиславівський адвокат і громадський діяч Макс Зайнфельд, який був також відомим як політик і навіть брав участь у виборах до австрійського парламенту в 1907 році – пише “Західний кур’єр“.

Контора адвоката знаходилась на вул. Бельовського, 6 (тепер вул. Курбаса). Україномовна газета «Діло» розмістила на своїх шпальтах шанобливий некролог на честь пана Зайнфельда, хоч він був не українцем, а євреєм. Проте, як зазначала газета, пан Зайнфельд був великим другом української громади Станиславова: «Зложено у Станиславові на вічний спочинок тлінні останки одного з рідкісних синів української землі, що, хоч чужий кров’ю, тим не менше почуваннями і прив’язанням до наш ... Читати далі »