Кілька років тому згадувалося про видання філокартичної продукції присвяченої Галичу здійсненої Design Studio Eugene July (Євгеній Васильєв, м. Кропивницький). Раніше (в 2018 р.) ним було видано 6 поштівок з такими сюжетами: пам’ятник королю Данилу, залізнична станція, Майдан Різдва, спортивний комплекс «Колос», церква Різдва Христового, Шляхетська вежа замку.
Цього, 2025 р. даною студією видано чергову листівку присвячену Галичу. На ній зображено пам’ятку національного значення – Галицький замок.
Листівка видана у форматі 10 х 145 мм, повноколірним друком. На лицевій стороні розміщено фотографію Галицького замку з південної сторони, зняту квадрокоптером. Це перша листівка, яка фіксує територію замку без присутнього на терасі будівельного вагончика (який перебував там близько двох десятиліть) та створені для відвідувачів фотозони. Також, на листівці помітно з висоти пташиного лету середмістя та прилеглу частину сусіднього села Залуква.
У правому верхньому куті листівки розміщено малий герб Галича, з лівого – силует географічної мапи України у національних кольорах з нанесеним поверх написом «Мандруючи Україною». У лівому нижньому куті міститься напис «Галич. Галицький замок».
Зворотня сторона листівки виконана не менш цікаво. У верхній частині розташовано горизонтально силует мапи України, напис «Поштова листівка» та малий герб України.
Ліворуч, нижче міститься репродукція гравюри 1835 р. авторства Огюста Франсуа Алеша. А під нею двомовний підпис українською і англійськими мовами «Галич. Івано-Франківський район Івано-Франківської області. Галицький замок (Старостинський замок)». Є вихідні дані: назва і логотип видавця та датування «Надруковано в Україні у 2025 р.».
Також, при пошуку інших листівок даної тематики, виявилося що раніше івано-франківський фотомайстер Віктор Солодкий в 2000 та 2005 роках видав дві повноколірні листівки присвячені Галичу та околиці.
На першій з них зображено Княжу криницю в с. Крилос в осінній період. Світлину знято з південної сторони цього відомого об’єкта. Вона відображує зовнішній вигляд пам’ятки, який їй був наданий в результаті робіт 1998 р., і до наступного будівельного етапу 2010–их рр., після якого вигляд тераси отримав назву «вертолітний майданчик». Тераса ще чиста, як оглядовий майданчик, не поросла кущами на схилі.
На другій світлині зображено вид на Галич з західної сторони. Цей ракурс у філокартії міста є досить рідкісним. Назва листівки «Міст у Галичі», хоча на ній чудово помітні два існуючі мости у Галичі, середмістя, Замкову гору. З огляду на час видання листівки, Шляхетська вежа замку відображена у дореконструкційному вигляді, відсутні заклади торгівлі перед металевим мостом, дещо інша берегова лінія з боку с. Залуква. Фотозйомку здійснено з берегового залуквянського підвищення, саме звідси не раніше вересня 1916 р. інший фотограф, щоправда невідомий, здійснював фіксацію міста після виходу з нього росіян.
Філокартія Галича новітнього і минулого часу є цікавим засобом фіксації вигляду міста і його об’єктів в часовій перспективі; вона дає змогу побачити зміни, які відбувалися та здійснити їхній опис. Безсумнівно, ці кадри через кілька десятиліть будуть важливими майбутнім дослідникам, подібно як нам цікаві зображення ХІХ – поч. ХХ ст.
Зрозуміло, що будучи власником смартфону, кожен сам собі тепер фотограф. Проте, особливістю приватного фотографування і офіційної філокартії, є те що остання виявляється в матеріальних друкованих листівках – і що цікаво, не державними установами, а приватними особами і видавництвами.
Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України | 
