Багато хто вважає, що причина цьогорічної аномальної спеки – то зміна клімату і глобальне потепління.

Проте сильна спека траплялася в нашому місті ще в далекому минулому, пише Західний кур’єр. В серпні 1905 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила:

«Минулого тижня в нашому місті панувала просто-таки африканська спека. В суботу температура в тіні доходила до 37 градусів Цельсія, а на сонці термометри показували +53ᵒС. Середа, четвер, п’ятниця і субота були найгарячішими днями цьогорічного літа».

Наступного 1906 року термометри в Станиславові показували +47ᵒС на сонці, а у серпні 1907 року часопис повідомив, що в Станиславові +36ᵒС у тіні. Рятуватися від немилосердної спеки станиславів’янам допомагали перевірені методи – содова вода пана Шраєра, прохолодне пільзенське пиво і зелень міського парку. Зокрема у липні 1904 року «Кур’єр станиславівський» писав: «Всюди затишшя, і тільки будки з содовою водою Шраєра мають добрий прибуток. Спраглі містяни п’ють ту воду з соком чи без і дивуються, чому після тієї води їм так добре смакує келишок коньяку чи лікеру в цукерні Новорольського і Кровіцького.

Чоловіки, чиї дружини поїхали на курорт, навпаки, радіють спеці. Користаючись із відсутності своїх других половин, вони попивають пільзенське пиво на літньому майданчику ресторану Кьоніґсфельда чи йдуть у парк, щоб помилуватися на гарних жінок, чиї туалети через спеку відкривають значно більше принад, ніж зазвичай. Все навколо позіхає і дрімає, проте є й люди, які фонтанують енергією.

Наприклад, станиславівський бляхар Герман Шифтер, який розклав свої ванни та інші бляшані посудини просто на тротуарі в центрі міста. За такими барикадами спокійно міг би сховатися сам генерал разом зі штабом під час війни. Сподіваємося, що інспектор поліції Войтасевич організує тим барикадам невеличкий штурм».

Підготувала Олена БУЧИК