Коли в Івано-Франківську погожий день і сяє сонечко, на вулицях помітно більше перехожих, адже всі прагнуть насолодитися хорошою погодою. Мешканці давнього Станиславова у цьому стосунку нічим не відрізнялися від сучасних містян.

Про це красномовно свідчить замітка у «Кур’єрі станиславівському», де газета описала погожий день у червні 1903 року, пише Західний кур’єр:

«Гарний погожий день від самого ранку виманив на вулиці мало не половину жителів міста Ревери. Перед полуднем весела, балакуча, гарно вбрана юрба прогулювалася вулицею Сапєжинською. Перед цукернею Новорольського і Кровіцького та біля крамниці «Лувр» Балтера стояли групки цікавих, які розглядали вітрини. Перед аптекою пана Аміровича теж людно, і перехожі створили невеличкий тлум.

Після полудня місто спорожніло, бо публіка перемістилася до міського парку або ж виїхала на екскурсії за місто. Багато хто поїхав до Яремчі чи до Ворохти. В садку при ресторації «Рояль» грав улюблений оркестр 24-го полку піхоти під керівництвом пана Фінкельштейна, у садку при ресторації Штигаря по вул. Сапєжинській давав концерт колійовий оркестр «Гармонія», а у міському парку всі охочі могли помилуватися справжньою виставкою мод і трохи пофліртувати.  

Простий люд попивав пивце у ресторації «Варшава», що у Пасічній, де теж грав оркестр від тутешнього Об’єднання залізничників. Щоправда, його гру не можна було назвати аж надто вишуканою. Дамська капела концертувала в ресторації Роснера біля вокзалу і в популярному шинку «у Дувидка» на вул. Бельведерській, де постійні гості пригощалися чудовим пільзнерським пивом просто з бочки. Варто ще додати, що у кав’ярнях було на дивовижу мало відвідувачів – і картину погожого дня у Станиславові можна вважати завершеною».

Підготувала Олена БУЧИК