Сучасний Вічевий майдан є справжнім серцем Івано-Франківська і улюбленим місцем для прогулянок. Таким він був і в ХІХ столітті, хоч називався тоді інакше – площею Франца-Йозефа. Проте, судячи з давньої преси, в облаштуванні площі все ж були певні проблеми.

Зокрема в 1887 році газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала таке прохання до магістрату, пише Західний кур’єр.:

«Ми вже кілька разів писали про потребу прокласти хідник на площі Франца-Йозефа при кам’яницях Бреннера і Йонаса (тепер Вічевий майдан, 2 і 3 – Авт.). Зараз, коли настала весна, знову нагадуємо про це прохання, адже площа Франца-Йозефа є, безперечно, найгарнішою в місті, а отже, має належно утримуватись. Прохід, на якому треба укласти хідник, є дуже відвідуваним, і упорядкування та брукування хідника тут буде коштувати невелику суму, бо той прохід короткий і вузький.

А поки цей хідник не упорядкований, там панує бездонна багнюка і вода, яка завдяки погоді вже трохи підсохла. Крім того, там ями і вибоїни, купи сміття та гною, які вже частково вивезли. Однак цей прохід і далі виглядає як якийсь смітник. І це в самому центрі міста, де ходить багато людей, тож цей непорядок усім кидається в очі. При цій нагоді нагадуємо шановному магістрату, що потрібно ще поставити нічний ліхтар на наріжній кам’яниці, біля крамниці Шиманського і Мауліка, який би освітлював цю частину площі».

До речі, згадана у зверненні крамниця Шиманського і Мауліка була досить популярною в місті. Вона відкрилася ще в 1884 році і спочатку знаходилася по вул. Липовій, 2 (тепер вул. Шевченка). Ця крамниця славилася великим вибором тканин французького, швейцарського та англійського виробництва. Тут продавали також чоловічий одяг найвищої якості. Згодом крамниця переїхала до будівлі Міщанського банку (вул. Незалежності, 15) і змінила власника. Ним став купець Максиміліан Байштетер.

Підготувала Олена БУЧИК