Як і в сучасному Івано-Франківську, в старому Станиславові ошатно прикрашали вулиці до урочистих подій і свят. На будинках майоріли прапори, гірлянди і транспаранти, колір і зміст яких суттєво відрізнявся в залежності від події.

У червні 1904 року Станиславів майорів жовто-блакитними стягами, якими українські активісти прикрасили місто на честь інтронізації греко-католицького єпископа Хомишина, пише Західний кур’єр.

Газета «Кур’єр станиславівський» зазначала, що жовто-блакитні прапори оздоблювали не лише будинки, в яких мешкали українці:

«На польських і єврейських будинках та крамницях було видно досить багато прапорів у національних барвах українців, а також з вікон помешкань та на будівлях, де розмістилися українські товариства. Лише поштово-телеграфічне управління виявилося більш консервативним – вивісило три розкішні чорно-жовті хоругви (прапори Австро-Угорської монархії –Авт.). Проте пан директор пошти і телеграфу був цим незадоволений і запитував, невже у місті не можна було купити полотна також і для прапорів у інших барвах».

У серпні 1903 року місто заполонили цілком незвичні декорації, присвячені обранню нового Папи Римського Пія Х. Прапори Папи Римського майоріли на міській ратуші, магістраті, римо-католицьких храмах та на деяких інших будівлях. Проте інколи з вуличними декораціями траплялися кумедні казуси.

Так, у жовтні 1900 року «Кур’єр станиславівський» писав:

«Купець на площі Ринок, пан Шехтер, подбав про те, щоб другий поверх його кам’яниці виглядав ошатно і прикрасив його якимись червоними штанами, блакитними сорочками, пістрявими панчохами та іншими речами, які переливаються всіма барвами веселки на фасаді кам’яниці. Аж мило дивитися! Безперечно, такий декор дуже гарно оздоблює нашу площу Ринок і вигідно вирізняє кам’яницю пана Шехтера серед інших, не таких оздоблених. Але ми все ж радили би йому той декор чим скоріш прибрати. Краще поберегти таку красу для більш урочистої оказії…».

Підготувала Олега БУЧИК