Колядки під керівництвом берези (керівника), у гуцульському парадному строї і зовсім без спілкування із жінками. Так у часі різдвяних свят колядують на Івано-Франківщині. Саме виступи колядників з Гуцульщини стали кульмінацією львівського фестивалю «Велика коляда». Приїхали гуцульські колядники із села Криворівня – там колядують лише чоловіки. Про свій прихід до господи сповіщають у ріг. У хаті колядують майже три години, адже для кожного члена сім’ї – окрема пісня. Співають і для померлих. Для того посеред хати ставлять калач, і запалюють свічку. Носять у різдвяний час і особливий одяг – парадний гуцульський стрій. У такому одязі гуцули морозів не бояться. «Гуцул: спереду у нього грудь на розпашку, а ззаду – там гарматою не доб’єшся», – жартує колядник з Гуцульщини Василь Луцюк. До однієї господи двічі колядувати не приходять. Але доки усім не заколядують додому не вертають. Та в жодній хаті – чарки не п’ють. Це заборонять дідівські правила колядування. Стежить за дотриманням гуцульського уставу керівник гурту колядників – береза. «Має бути тілесна і духовна чистота. З жінками можна дуже делікатно пожартувати, але не більше», – каже береза (керівник) колядницької партії Василь Зеленчук. Така коляда на Гуцульщині закінчувалась на Водохреща. Натомість у Львові колядуватимуть ще довше. На фестивалі «Велика коляда» – аж до кінця січня. «Найяскравіше вимальовувати гуцульський колорит і максимально розкрити частину святкування Різдва на Гуцульщині удасться, мабуть, на двох заключних концертах – у суботу 28 січня та неділю 29», – розповіла журналістам організатор фестивалю «Велика коляда» Ірина Мельник.
| 
