Космач — найбільше село на Прикарпатті (84,5 кв. км), розташоване на стику Косівського, Верховинського й Надвірнянського районів, оточене гірськими хребтами. Таке географічне, а значить і стратегічне розташування села використав Головний провід ОУН, організувавши у травні 1943 року на околиці села, в урочищі «Збановець», перший на Прикарпатті підпільний вишкільний військовий табір «Чорні чорти» ім. Є. Коновальця з підготовки кадрів для УПА. У квітні 1944-го Крайовий провід ОУН організував у Космачі аж три військові школи: офіцерську в присілку Завоялах, підстаршинську за Завоялами, під горою ўреротом, і медсестринську в Плаюцах. На початку вересня сотня з куреня «Скуби» вигнала з села гарнізон червонопогонників. З того часу до половини лютого 1945 року в Космач не ступала нога завойовника.
...
Читати далі »
Переглядів:
813
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
20.01.2012
|
У середу, 18 січня ц.р., у місті Тлумачі відбулося пам’ятне віче та поминальна панахида біля пам‘ятного знаку, на місці страти енкаведистами 18 січня 1945 року за допомогу УПА працівника міліції, родом з села Горигляди, 23-річного Володимира Кроля та 19-річного стрільця УПА, пропагандиста, референта боївки "Голуба” Степана Мандзюка ("Аскольд”) з Гринівців.
Переглядів:
711
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
20.01.2012
|
У далекому 1960 році до редакції газети «Прикарпатська правда» прийшов лист псковського пенсіонера Олексія Яковлєва. Починався він словами: «1916 рік. Війна. Південно-Західний фронт (тепер це Західна Україна). Я воював у тій місцевості та ось тепер хочу розповісти про ті часи, тодішню техніку і побут солдата». З газети лист передали старшому науковому працівникові краєзнавчого музею Петру Арсеничу. Той зав’язав листування з колишнім унтер-офіцером царської армії. Виявилось, що Яковлєв не тільки воював у нашій місцевості, а брав безпосередню участь у здобутті Станиславова під час знаменитого Брусиловського прориву. Півстоліття ці спогади припадали пилом у шухляді…
Підкопна війна
Переглядів:
735
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
20.01.2012
|
Колись у Галичині не знали, що таке «лижі». Не тому, що ніхто не користувався цим зимовим засобом пересування. За Австро-Угорщини та Польщі лижі тут були відомі як лещата, а лижний спорт відповідно називався лещетарство. Лижі в Галичині були поширені ще перед Першою світовою війною. Так, при спортивно-туристичному товаристві «Чорногора», яке було засноване у 1907 році, займалися кілька груп лижників-ентузіастів. Та згодом лещетарі вирішили виокремитися в окрему структуру. Значна заслуга у цьому належить викладачу руханки (фізкультури) Степану Гайдучку. Він навіть підготував окрему доповідь «Значення лещетарства для українців», де підкреслював роль цього заняття не тільки як ефективного засобу фізичної культури, але й також як соціально-економічного чинника в житті гірського населення краю.
...
Читати далі »
Переглядів:
723
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
20.01.2012
|
У XVIII столітті в Європі були дуже модними окультні науки. Наприклад, кожен пристойний монарх просто повинен був мати особистого астролога, який з ранку до ночі передрікав своєму покровителю майбутнє. Але особливим шиком вважалися алхімічні лабораторії. Люди вірили, що завдяки різним заклинанням вкупі з хімічними дослідами можна отримати так званий філософський камінь, який здатен перетворювати неблагородні метали у благородні. Уявіть собі, наприклад, купу іржавого заліза, до якої варто лишень доторкнутись, як вона (купа) одразу перетворюється на золото. Перспектива заманлива. Тому багато європейських монархів і впливових магнатів витрачали величезні суми на пошуки того «каменю». Часто вони ставали жертвою шахраїв-алхіміків, які тягнули з них гроші до останнього, а потім безслідно зникали. Проте вистачало й серйозних дослідників, котрі не афішували с
...
Читати далі »
Переглядів:
593
|
Додав:
Dnister
|
Дата:
20.01.2012
| |
