У день народження Тараса Шевченка, 9 березня 2021 року, на платформі ZOOM відбулася презентація дослідження «Нариси з історії москвофільства на Галичині (середина ХІХ – початок ХХ століть)» науковця, доцента, директора Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрія Плекана. В книзі на основі аналізу джерел та літератури простежуються процеси зародження, становлення та трансформації мовного «старорусинства» в новітнє політичне москвофільство на теренах австрійської Галичини і на Покутті в середині ХІХ ст. та на початку ХХ століть.
«Період 1870-80-х років був періодом ідейних пошуків та боротьби в середовищі галицьких русинів-українців. Остаточно сформувалися теоретично-практичні доктрини народовського та москвофільського рухів, а до політичної діяльності та полеміки залучаються все ширші версти галицького українського населення та селянства. До початку першої світової війни в Східній Галичині москвофільський рух в усіх відношеннях переорієнтувався на найреакційніші кола Російської імперії, став в усіх питаннях на позиції не признання за українським народом та його мовою права на самобутність і незалежний культурний розвиток. Москвофільство, як культурно-політичний рух українців Галичини і Буковини після перепетій та виру першої світової війни, зазнало краху та було остаточно дискредитовано. Історія західноукраїнського москвофільства є ганебним прикладом хибної та продажної діяльності певних політичних груп і конкретних політичних акторів тогочасного русинського політикуму, які були під впливом певних російських імперських та панслов’янських комітетів», - розповів Юрій Плекан.
У заході взяли участь рецензенти дослідження: Олександр Добржанський, доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заслужений діяч науки і техніки України; Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, наголосивши на важливості досліджуваної теми, адже нариси Юрія Плекана є певною спробою узагальнити комплекс фактів і явищ, які визначали шляхи розвитку та трансформації старорусинства або галицького рутенства в умовах польсько-українського протистояння після подій весни народів та встановлення польського політичного панування на західноукраїнських землях. Доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Василь Даниленко поділився своїми враженнями: «Ми бачимо автора Юрія Васильовича як великого патріота України, який стоїть на твердих українських позиціях, тим не менше він пише про москвофільство, яке ним категорично не сприймається. Із книжки випливає, що нинішні політичні течії та їхні представники нагадують тих москвофілів. Також варто зазначити, що Юрій Плекан використав цікаві джерела».
Професор кафедри філології Олександр Солецький висловив подяку автору і зазначив про давні москвофільські «рухи»: «Знаменно, що в день народження Т. Шевченка ми згадуємо про давні москвофільські «рухи». Вони мали виразну антиукраїнську, зокрема, й антишевченківську зосередженість. У їхніх часописах неодноразово з’являлися вимоги «заборонити» Шевченка, чинився тиск на Синод Греко-Католицької Церкви про зарахування Великого Кобзаря до «нігілістів та богохульників». Власне через це в 1891 року виникла загроза прийняття Синодом Греко-Католицької Церкви рішення про заборону духовенству брати участь у шевченківських святкуваннях. У додатку до одного з чисел щоденника «Галичанинъ» за 1904 рік розміщено заклик «Къ греко-католическимъ архіереямъ и священникамъ смиренного верующаго мірянина посланіе». Особливе обурення у автора викликала поема «Сон». Звинувачувались митрополити Сильвестр Сембратович й Андрей Шептицький за популяризацію щорічних Шевченківських днів».
Модератором заходу виступив завідувач кафедри філології Микола Васильчук, доцент кафедри філології Ольга Русакова – літературний редактор книги. Також з виходом книги у світ Юрія Плекана привітали голова «Просвіти» імені Тараса Шевченка Коломиї і Коломийщини Василь Глаголюк, директорка Центру досліджень «Покутської трійці» Наталія Мочернюк, науковці Коломийського навчально-наукового інституту Віолетта Лаппо, Оксана Поясик, Галина Микитюк, Микола Марчук, Євгеній Лепьохін.
Галина Волощук, викладачка кафедри філології
Коломийського навчально-наукового інституту |
