Відкритий архітектурний конкурс на найкращий ескізний проєкт щодо музеєфікації Тисменицької брами Станіславської фортеці визнано таким, що не відбувся.

Відповідне рішення було прийнято 5 грудня виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, інформують в Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності міської ради.

Нагадаємо, що 11 липня 2019 року виконком уповноважив Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності міської ради оголосити відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт щодо музеєфікації Тисменицької брами Станіславівської фортеці.

Згідно з Положенням, конкурс проводився з 18 липня до 18 листопада 2019 року. Попри те, що свого часу питання музеєфікації Тисменицької брами мало широке обговорення в різних колах зацікавлених осіб, на сам конкурс надійшла лише одна заявка.

Підготовані до конкурсу проєкт не стануть припадати пилом на полицях - не зважаючи на те, що оголошений міськвиконкомом конкурс не відбувся, Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності вирішило не ставити крапку в питанні музеєфікації Тисменицької брами.

"Один проект було подано. Є інформація, що ще два були на підході, але не були подані вчасно. Тобто, роботи є, тож ми в Управлінні вирішили не закривати питання, а довести справу до логічного завершення - сформувати свої пропозиції по подальшій долі музеєфікації Тисминецької брами. Маємо при Управлінні два поважних дорадчих органи: архітектурно-містобудівну раду і консультативну раду. Плануємо винести на їх розгляд питання музеєфікації: і дати оцінку проектам, розробленим в рамках конкурсу, що не відбувся, рівно як і висловленим ідеям на цю тему. А в результаті - отримати від них фахові рекомендації. Ці рекомендації і стануть основою для формування пропозиції від нашого Управління до міського керівництва", - відзначає Артур Прокіпчук, т.в.о. головного архітектора міста, поділився планом дій.

Довідка Фіртки:

В давнину місто замикали три величні брами: з північного боку — Галицька (Львівська) брама, з південно-західного боку — Тисменицька (Кам’янецька) і з південно-східного — Вірменська (Заболотівська).

Від кожної брами було перекинуто довгий дерев’яний міст через рів, наповнений водою, і тільки за допомогою цих мостів можна було потрапити до міста. Над брамами вміщувались величезні чорні мармурові таблиці із золотими написами.

Тисменицька брама - ренесансна прямокутна триярусна споруда з наскрізним арковим проїздом, увінчана високою вежею з банею та шпилем.