4 грудня 2019 р., в день великого християнського свята Введення в Храм Пресвятої Діви Марії, в с. Крилос Галицького району відбулися урочисті заходи з нагоди освячення та відкриття оновленого Музею історії Галича (Митрополичі палати).

Безперечно, ця подія не є буденною, оскільки окрім економічних напрямків діяльності держави, культура та духовність є одними з її фундаментальних стрижнів.

Кажуть, що центр міста – це його лице. Але й сам центр теж має багато облич, у Франківську вони кам’яні. Йдеться про маскарони або маски, якими прикрашали будинки Станиславова періоду сецесії – австрійського модерну.

За словами архітектора-реставратора Ігоря Панчишина, колишнього начальника міського відділу з питань охорони культурної спадщини, варто розрізняти міську архітектуру до Мармулядової пожежі 1868 року та після неї.

У минулому матеріалі «Репортер» писав про те, як у колишній станиславівській в’язниці «Діброва» оселилися авіатори. Вони й зараз там, але з іншою назвою, і на кашкетах, слава Богу, вже не зірки, а тризуби.

Нинішня історія споруди на Чорновола, 119а тісно пов’язана із 114 бригадою тактичної авіації.

114+145

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Альбін Дунаєвський
(1817-1894)