Вже вдруге експозиція Івано-Франківського краєзнавчого музею поповнилася цінними археологічними експонатами, що їх знайшли поблизу Бурштина учасники групи "пошуковців" BANDA IF.

"Пошуковці" – так називають себе учасники групи BANDA IF – передали за описом в експозицію Івано-Франківського краєзнавчого музею 14 предметів із давнього воїнського поховання.

Шпора від взуття, – розбирають принесене разом із музейними працівниками Сергій і Володимир, – пряжки, замок, ножі, наконечники списів. Розбита бронзова посудина із частинкою вушка, ручка, ймовірно, якраз від неї. "Видно, що посудину розбили по швах", – демонструє Сергій.

Дві фібули, менша – інкрустована сріблом. Повністю цілі – зі шпильками, збережений механізм застібки. Меч, на якому можна розпізнати клеймо – латинські S та P і крапочка між ними.

"Бачите, меч ніби зібганий. Це не ми його поламали. Таким був давньослов’янський обряд поховання: воїн помер – зброя складена, війна для нього закінчена назавжди", – коментує Сергій.

Ножі і наконечники списів, роблять спробу попередньої ідентифікації музейники, схожі на знайдені поблизу Галича на Крилоській горі. Крилоські віднесені до XII століття, тож і ці артефакти можуть бути такого ж "віку" чи давніші. "Це припущення, має бути підтвердження спеціалістів. До якої культури належать ці знахідки і яким часом датуються, зможемо сказати вже після експертизи", – зазначає завідувач відділу археології музею Марія Вуянко.

До Івано-Франківського краєзнавчого музею, розповідає головний спеціаліст з археології, часто передають цікаві знахідки. От тиждень тому франківець приніс цілісіньку керамічну люльку, знайшов на батьківському городі, XVII століття, зазначає пані Марія.

"Музей співпрацює з багатьма пошуковцями-любителями, краєзнавцями, археологічними експедиціями. І вони передають нам свої знахідки. В останні роки маємо багато нових поступлень. У нас – багатющі фонди. Але ми не можемо все це виставити в загальну експозицію – обмежені площі. В експозиційних залах маємо змогу час від часу робити виставки. Однак розширити експозицію поки що у нас немає можливості, – розповідає спеціаліст музею. – Маємо досить матеріалів і могли би навіть цілий археологічний музей зробити. Але для цього потрібні приміщення. В цьому мала би бути зацікавлена в першу чергу влада. Ну а музейні працівники – ми завжди відкриті до співпраці…"

Речі з давнього воїнського поховання учасники івано-франківської групи "пошуковців" BANDA IF знайшли поблизу Бурштина.

Це вже їхня друга велика знахідка, передана в музей.

"За Бурштинським морем було село Людвиковка. Зараз на тому місці немає нічого, просто зоране поле. Побачили на картах, що ця територія не належить до Галицької заповідної зони, а ми принципово не копаємо на території заповідників, тому й поїхали туди в розвідку. Розраховували "повернутися" на 250-300 років у минуле, шукали монети і неочікувано натрапили на дуже цікавий "кольоровий" сигнал. Першою трапилася бронзова миска. Це здивувало. Обкопуючи місце, натрапили на рештки чорного розбитого глечика. І тоді я зрозумів, що знайшов, бо є практика. Чорний глечик – це урна з прахом воїна, за візерунками, за лініями – черняхівська культура", – розповідає про те, як знайшли поховання, Сергій.

"Перші знахідки, як визначили спеціалісти, належать до двох культур, – "пшевори" і "черняхи", період 400 років до н. е. – 200 років н. е. Зброя – пшеворської культури. Як буде цього разу, ми не знаємо, експерти та історики скажуть своє слово. Цей комплекс знахідок дуже схожий на попередній, але багатший", – додає Володимир.

Пошуковці пояснюють, що цінність теперішнього комплексу знахідок – меч і фібули, стародавні прикраси-шпильки.

"Для нас це дуже приємна знахідка, бо фібули ми знаходимо переважно поламані. Механізму і голки здебільшого немає. Часто знаходимо частинки механізму або застібок. А щоб у такому доброму стані знайти – то рідкість. Маленька фібула, інкрустована сріблом, – це просто унікальна річ", – радіють вони.

Учасники BANDA IF наголошують, що для команди археологів-любителів передати знайдені речі в музей було принциповим рішенням.

"Це захоронення, там була похована людина, як видно з супутніх речей – доблесний воїн. Це наша історія, вона має досліджуватися, тому ці речі повинні бути в музеї. Кожна людина, яка приходить в музей, повинна бачити, що є на теренах України, на території Прикарпаття. Це важливо, поважно. І це надзвичайно приємно", – каже Сергій.

"Через якихось років п’ять це поховання люди розтягнули би, самі про те не знаючи, – плугами рознесли би по полю. Частинки знаходили би, сприймали як лом. І так втратилися би дуже цінні історичні артефакти. Ми не можемо усвідомити, що на звичайному полі може трапитися важлива археологічна знахідка. Хоч на території області маємо дуже багато таких прецедентів, – зазначає Володимир. – Ми витрачаємо на своє хобі час, маємо відповідне професійне обладнання. І готові брати участь у офіційних археологічних експедиціях, допомагати спеціалістам".

"Коли в інших місцях по Україні піднімали такі поховальні комплекси, то зазвичай ще знаходили бронзову серцевину щита воїна. Перший раз ми його не знайшли, і цього разу не трапилося. От цікаво було би таки докопатися", – каже Сергій. І додає, що ця знахідка також обов’язково поповнить фонди Івано-Франківського краєзнавчого музею.