Молодий бригадир бригади №3 у с. Лесівці Іван Жирик уже три роки працював в колгоспі «Перше Травня» Богородчанського району. Наприкінці травня 1982 року на бригадний господарський двір заїхав «уаз» керівника місцевого колгоспу. З нього вийшли голова колгоспу та один із партійних функціонерів Богородчанського райкому компартії. Оглянувши господарку бригади, вони запропонували молодому керівникові проінспектувати лесівські поля. Об’їзд полів закінчився в урочищі «Діл» на межі з полями с. Гринівки. На самому верху «Діла», неподалік польової дороги, було видно березовий хрест. Тут водієві наказали зупинити автомобіль. Всі вийшли з легковика. Керівництво було задоволене станом полів у бригаді та схвально відгукнулося про роботу бригадного керівника. ... Читати далі »

«Краще впадь, а не зрадь» — таким принципом керувалися повстанці, коли, оточені «червонопогонниками» у криївках, останню кулю приберігали для себе, щоб не здатися ворогові живими. Однак було чимало зрадників, здатних продати своїх за 30 юдиних срібняків, або ж просто слабких духом і бажаючих будь-що зберегти власну шкуру. Саме до останніх належав уродженець села Ціневи на Рожнятівщині Василь І. (з етичних міркувань прізвища не вказуємо).

Тямущий, здібний, наділений хистом до малярства (в будинку, де він жив, і досі збереглася намальована ним на дзеркалі троянда, мов жива), він міг би принести неа ... Читати далі »

2 квітня ц. р. минуло 125 років від часу відходу у вічність відомого в Галичині в ХIХ столітті монаха і краєзнавця Садока Баронча. Тож варто згадати про нього і нашим сучасникам.

Вікентій-Феррерій-Петро Баронч народився 29 квітня 1814 року у вірменській міщанській родині в Станиславові. Тут закінчив народну школу і гімназію. Згодом навчався у Львівській духовній семінарії, на філософському та богословському факультетах Львівського університету. Вчителював у містечку Отинії на Коломийщині.

... Читати далі »