Один із давніх храмів у Галичині — церква Преподобної Параскеви у Братківцях на Тисмениччині — має свої особливості й навіть таємниці. Торік ми відзначили 170-річчя з часу її будівництва коштом сільської громади та освячення. Отож тисячі братківчан починали свій земний шлях з хрещення в цій святині, вінчалися і звідти ж вирушали в останню путь...
Горді ми з того, що в нашій церкві не раз бував митрополит Андрей Шептицький. Зокрема саме тут у вівторок, 21 листопада 1900 року, оприлюднили п’ятий пастирський лист А. Шептицького під назвою «До моїх любих гуцулів» («Пастирський лист до вірних Косівського деканату, написаний у Братківцях, під Станиславовом, даний у день Св. Архієстратига Михаїла року Божого 1900»).
Священиком у Братковецькій парафії тоді служив високоосвічений о. Михайло Вальницький, майбутній ректор Станиславівської духовної семінарії, якого з Андреєм Шептицьким пов’язували дружні стосунки. До речі, того дня високий гість відправив у церкві Архієрейську Літургію. А після зачитування послання почалися й місійні проповіді з одночасною сповіддю, а відтак — і реколекційні розважання над Таїнствами Божими, які тривали й після Вечірні... Словом, перебування Андрея Шептицького затяглося тоді до пізнього вечора.
Вистояла церква в Першій та Другій світових війнах. У всі часи братківчани тягнулися до своєї святині, вона ставала прихистком для парафіян, особливо ж — за важкої доби в їхньому житті. Тому й не дивно, що храм відіграв свою роль у боротьбі УПА проти нацистів та більшовиків. Ще під час німецької окупації в церкві було облаштовано повстанську криївку. Розташовувалася вона в самому святилищі під підлогою. і щоб потрапити до неї, потрібно було зайти в паламарку, а звідти перейти до святилища. Потаємний лаз до криївки був у задній стінці престолу.
Наразі важко сказати, хто саме облаштував той сховок і користувався ним. Але виявили його наприкінці 70-х років минулого століття — якраз тоді виникла потреба встановити новий престіл та настелити нову підлогу в святилищі. Роботу виконували сільські майстри Василь Ількович Гетьман (1904—1985 рр.), Михайло іванович Гап’як (1912—1986) та Юрій Васильович Мельникович (1913—1998). Саме вони знайшли криївку, а в ній — синьо-жовтий прапор.
З огляду на тодішню політичну ситуацію в країні майстри надійно заховали прапор (на жаль, до наших днів він не зберігся), а про криївку до певного часу нікому нічого не розповідали. Тож мовби вдруге криївку виявили у вересні 2016 року, коли виникла потреба замінити підлогу в святилищі в рамках ремонтних робіт з підготовки храму до 170-річного ювілею. Місце, де розташовувалася криївка, обстежили й сфотографували...
Принагідно згадаю, що наприкінці 80-х років під час робіт з реконструкції входу до церкви із західного боку в подвійній стіні храму виявили старовинний церковний архів. Частину його документів використали під час написання «історії села Братківців». А решта матеріалів ще чекає дослідження.
Ярослав ГАП’ЯК. с. Братківці Тисменицького району | 
