У 1930 році запрацювала новостворена міська електростанція Станиславова, будівництво якої тривало два роки. Вона розмістилася на дільниці «Колонія» (район теперішньої вул. Індустріальної). Електрифікація міста не обійшлася без скандалів і навіть судових процесів.

Так, уже після запуску електрівні виявилося, що через неї місто опинилося у величезних боргах. До міста Станиславова виставила претензію Гданська корабельня, яка доставляла машини і обладнання для електрівні. Ґміна міста Станиславова боргувала їй астрономічну суму – понад 1 млн. 300 тис. злотих.

Ця конфліктна справа затягнулася на роки, і лише в 1936 роціїї все таки вдалося залагодити миром. Президент Станиславова Здіслав Стронський здійснив візит до Варшави, де провів переговори з представниками урядових кіл та тодішнім директором Гданської корабельні Едмундом Коморовським.

У результаті корабельня значно зменшила суму своїй претензій, яка склала вже 700 тис. злотих. Крім того, корабельня погодилася переадресувати борги Станиславова Міністерству комунікації. Міністерство сплатило ці борги Гданській корабельні, а ґміна міста Станиславова мусила згодом виплачувати міністерству цю суму протягом п’ятнадцяти років під 3% річних.

Також час від часу виникали скандали з крадіжками електроенергії, адже ціни на електрику були доволі високими. В 1938 році Окружний суд Станиславова розглядав справу колишнього поштового урядника, який «нагрів» електрівню на 200 ватт, завдавши їй збитків на 330 злотих. Пенсіонер оплатив лише 50 ватт, а на решту, очевидно, пенсії забракло.

Підготувала Олена БУЧИК