Ярослава Ткачук – генеральний директор Національного музею Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї. Її життєвий шлях ще з дитинства визначили непримітні для ока знаки долі. Тому вона переконалася, що ангел бере людину за руку і веде її за покликанням.

Хотіла бути журналісткою

Народилася пані Ярослава в с. Березово на Закарпатті серед прекрасної природи, яка надихнула на написання перших віршів. Батьки були вчителями, а родина відчула на собі всі жахи і приниження тих непростих часів – арешти, конфіскації, переслідування, концтабори, тому в сім’ї багато про що не говор ... Читати далі »

142 роки має штучна гребля (клявза) у гірській Перкалабі, що збереглася до наших днів.

Збереглася не надто добре і все через повінь у 2008 році. Cьогодні вона єдиний свідок зародження лісової промисловості Австро-Угорщини у Карпатах і її занепаду, пише «Галицький кореспондент» з посиланням на Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

У 1866 році, коли Австрія зазнала поразки у війні з Прусією, то заплатила останній післявоєнний примусовий збір карпатськими лісами. Тоді ж постало питання транспортування деревини. Почалося будівництво вузькоколій ... Читати далі »

Архітектор Сергій Кравцов у статті «Станиславів у XVII-XVIII ст. Просторова композиція та її символіка» прийшов до цікавого висновку. Вже від моменту заснування наше місто було багатонаціональним. При чому громади селились не вперемішку, а мали свої чітко окреслені дільниці.

Наприклад, поляки займали західну частину Станиславова, навколо колегіального костелу. Вірменам виділили схід, українцям – південний-схід. Євреїв поселили на півночі – в районі теперішнього базару «П’ятачок». На початку 1670-х вони спорудили там божницю, дозвіл на яку треба було брати аж у львівського латинського архиєпископа, пише Репортер.

... Читати далі »

Надвірнянський проєкт "Театр замку Краснодвір: інтерпретація спадщини міста Надвірна" став фіналістом всеукраїнського конкурсу "Наша громада". Про це Суспільному повідомив голова ГО "Надвірнянський туристично-інформаційний центр" Володимир Гринішак.

"Це буде дуже конкурентноздатний культурно-туристичний продукт "Театр замку Краснодвір", де ми хочемо інтерпретувати історію міста і розказати людям про те, чим воно славиться. А це – і дуже добра випічка, і добрі м’яса, та інші історії, які ми маємо довкола замку. В межах проєкту ми хочемо наблизитися до створення цього продукту", – каже Володимир Гринішак.

... Читати далі »

1. ЦІСАРСЬКИЙ ПЕРІОД (кін. ХІХ — поч. ХХ ст.)
У другій половині ХІХ — на початку ХХ століть більшість мешканців Коломиї мала городи з різними культурами, тримали худобу, кіз, овець і домашню птицю. Це забезпечувало їх харчами. На унікальній давній світлині з другої половини ХІХ ст. бачимо, що на території, де тепер вул. Є. Коновальця, в ті часи ще буяли кукурудзяні та житні ділянки.
Різні дари полів, лісів, садів і рік можна було купити на коломийському ринку, а ґаздині з навколишніх сіл часто приносили містянам до їхніх осель молока, яйця, солонину, кури та инше.
До найдавніших культур нашого краю належать жито, пшениця, овес, ячмінь, просо, капуста, біб, горох, а до найновіших — картопля, квасоля, буряки, огірки, квасоля. До варив наші предки додавали багато різних трав, корінців, сушенини, однак ці знання з плином століть загубилися ... Читати далі »